DataLife Engine > блог Ярослава Волощука > Україна «єднається»? Блог Ярослава Волощука

Україна «єднається»? Блог Ярослава Волощука

Минають часи, коли Україна була поділена на патріотичну, проукраїнську та промосковську. Останні довибори до Верховної Ради наочно показують, як ми повільно та впевнено скочуємося в меркантильне, збайдужіле до всього болото. Майже немає між Сходом та Заходом ніякісінької різниці. На Сході обрали нардепом сепаратиста, громадянина з російським паспортом. На Заході – патріот Руслан Кошулинський, який був заступником голови Верховної Ради, учасником Революції гідності та війни на Сході, посів аж третє місце. Навіщо нам у парламенті патріоти, професіонали, що розуміються на творенні законів? Нам подавай артистів, клоунів, спортсменів, силачів. Головне, аби нам на виборах давали гречку, просо чи інші цяцянки. Але і це не найсмішніше – нам вже і вибори не потрібні. Голосуйте, як собі хочете, а ми, влада, – порахуємо так, як нам треба. Наш законодавчий орган поступово перетворюється на такий собі полігон для різного роду пройдисвітів. Ми їх самі обираємо і дивуємося, чого ж так живемо: і тарифи ростуть, і ціни стрибають, і коронавірус косить.

Колись в Італії обрали до парламенту професійну порнозірку. Мабуть, нам також не вистачає ще у Раді професійних повій. Адже ж ходять розмови про легалізацію проституції, то чому б не бути в парламенті представникам цієї професії?

Одне слово, Україна "єднається", але не на світоглядних засадах, демократичних цінностях, принципах служіння нації, державі, а на інстинктах – сексу, жрачки і поржати. Як проголошує наш головний вожак: "Какая разніца?"

В оточенні гаранта ворожі агенти зливають інформацію ворожим спецслужбам, олігархи доять сяку-таку економіку. Поблизу кордонів держави старший брат Каїн стягує батальйони та бригади для відкритої агресії.

Чи вистоїмо ми з цим? Думається, що таки вистоїмо, але якою ціною. Що має ще статися, аби ми спам’яталися?





Повернутися назад