Вбивство на Цецино: нові подробиці

Вбивство, яке скоїли троє іноземців пізно ввечері з першого на друге квітня біля туристично-ресторанного комплексу "Графська садиба" на Цецино, набуло чималого резонансу. Нагадаємо, чернівчанка Л., працівниця одного із чернівецьких банків, позичила знайомому, громадянинові Азербайджану, 28 тисяч доларів. Той чотири місяці не повертав борг. Жінка прибула на місце зустрічі з боржником із двома знайомими. У першій публікації ми не мали змоги за браком часу довідатися про все, що сталося на Цецино. Та пізніше нам вдалося поспілкуватися з безпосередніми учасниками події. Та остаточну крапку в цій історії покладе суд.

Сашка вбили одним ударом ножа

Разом із покійним Олександром Савкою на Цецино побував того вечора і 40-річний чернівчанин Роман К. Від пережитого досі не оговтався. За його словами, дивом залишився живим.

– У неділю, першого квітня, приблизно о 22.00 мені зателефонувала Л., яка працює в банку, клієнтом якого я є. Повідо­мила, що її колишній бізнес-компаньйон Рустам, який винен їй 28 тисяч доларів, хоче повернути їй позичене. Гроші має віддати на Цецино біля ресторану. Мовляв, я боюся одна йти з такою валютою. Я погодився. Дорогою мені перетелефонував кум Сашко, запитав, де я. Відповів, що маю зустріч на Цецино. Ввів його в справу. Товариш відповів, що теж під’їде.

Приблизно о 23.00-23.15 ми з Л. приїхали моєю "Тойотою" до "Садиби". Біля входу до комплексу, який тоді не працював, стояв "Фольксваген-Пасат". У ньому сидів боржник моєї пасажирки. Л. пішла до тієї автівки. Перебувала в ній хвилин 10. За цей час приїхав бусиком Сашко. Л. повернулася заплакана. Сказала, що її обманули: гроші не привезли. Ми з кумом підійшли до машини, в якій перебував Рустам, якого ми доти не знали. Кажу йому: "Навіщо ми сюди приїхали, якщо ти не привіз гроші?" У відповідь почули лайку. Мовляв, це не ваша справа: "Какого ... вы, быдляки, сюда приехали?" Я відійшов. Сашко почав із Рустамом ще щось говорити. Потім вони покликали Л., яка сіла на заднє сидіння "Фольксвагена", а кум – на переднє. Почув, як Рустам сказав Л.: "Сейчас у меня денег нет, когда будут, верну, не тревожь меня!" Розмова тривала сім-вісім хвилин. Щойно Л. і Сашко вийшли з автомобіля й попрямували до мене, як раптом почув постріли й вигуки російською: "Убьем, твари!" З боку лісу бігли двоє, стріляючи з пістолета. Сашко метнувся до Рустама, який вже стояв із биткою. Ударив нею кума так, що битка розкололася, але Сашко не впав. Зав’язалася бійка. Старший чоловік із тих двох, які підбігли, підскочив до Сашка і чимось вдарив його в груди. Кум зловився за серце й почав падати. Вже пізніше на відеозаписі я побачив, що це був удар ножем. Та такий, що проломив ребро. Я ж отримав легке вогнепальне поранення в голову – куля ледь зачепила. Стрілець, очевидно, брат Рустама, оглушивши Л., біг за мною кущами і стріляв. Було шість пострілів. Потім із машини почувся крик. Мій переслідувач побіг до автівки. Вони втрьох поклали Сашка на заднє сидіння і рвонули. Я – за ними. Їхали, ледь не б’ючись бамперами. Біля містка на Руській "Фольксваген" хотів повернути в центр, але я не дав. Тоді авто подалося Руською до Фастівської, далі – до лікарні швидкої допомоги. У лікарні почав кричати, щоби прийшов лікар. Коли відчинили машину, відразу помітив, що Сашко не живий. Двоє азербайджанців кудись зникли, залишився Рустам. Прибула міліція. Хочу наголосити, що ми із Сашком були абсолютно тверезими й не били Рустама – це зафіксували медекспертиза і відеоспостереженням. Вбивці мають бути покарані, навіть якщо, наскільки знаю, їх захищатимуть столичні адвокати. Тепер довідався, що у затриманого мільйонні борги.

Син досі запитує, де тато

А ось розповідь Л.:
– Знаю Рустама приблизно два роки. Він торгував лісом і обслуговувався у нашому банку. Часто позичала йому гроші. Борг повертав вчасно. Востаннє позичила йому 28 тисяч доларів. Але валюту Рустам не повертав протягом чотирьох місяців. Потім перетелефонував, що має лише чотири тисячі. Сказав, щоби приїхала на Цецино. Попросила Романа, який теж є клієнтом банку, щоби супроводжував мене. Рустам сказав, що до кінця тижня гроші будуть. Коли побачив Романа й Олександра, стривожився, кудись зателефонував: "Берите волыни и оружие и едьте сюда!"

– Мій син Олександр не був пияком, він все життя займався спортом, – розповідає Лариса Іванівна, мама загиблого. – Не вживав він спиртного і тоді, коли поїхав на Цецино. Це підтверджує і медекспертиза. Раніше він працював заступником директора і виконувачем обов’язків керівника ринку "Газ­комплектприлад". Потім його посаду скоротили.

Лариса Іванівна показує фото сина. На одній із грамот читаємо: "Директору МКП "Газкомплектприлад" Савці Олександрові Васильовичу. За активну підтримку та розвиток рукопашного бою у Чернівцях і Чернівецькій області".

– Сашко був чудовим спортсменом, майстром спорту з дзюдо, – ділиться Юрій Германюк, голова обласного ФСТ "Україна". – Завжди готовий прийти на допомогу. Очевидно, Сашко не сподівався на підступний удар, інакше його не змогли би перемогти!

– Вже минув тиждень, а я не можу сказати синові, що батька немає, – тремтить голос в Алли Савки, дружини Сашка. – Йдемо в садочок чи додому, а він все запитує: "Мамо, а де тато, чому він не приходить до нас?"

Зідно з висновками лікарів, причиною смерті Савки Олександра Васильовича, 1984 року народження, стало проникаюче, сліпе колоте поранення грудної клітки зліва з ушкодженням серця. На похорони до нього прийшли сотні людей…

– Іноземця-боржника заарештували. Його родичів розшукуємо, – каже Микола Харабара, начальник УМВС в області. – Крім умисного убивства, затриманому інкримінують і завдання тяжких тілесних ушкоджень. 
Василь Гринюк