7 місяців губернаторства: чим запам’ятався Ванзуряк на посаді?

У четвер, 23 жовтня голова Чернівецької ОДА Роман Ванзуряк офіційно заявив про свою відставку. Своє рішення він мотивував тим, що нині формується новий парламент, а надалі – й новий уряд. Відтак, рішення про відставку він вважає нормальним європейським кроком.

Експерти, опитані журналістом molbuk.ua, на "задовільно" оцінили роботу Романа Ванзуряка за період з 21 березня по 23 жовтня 2014 року.

Народжені Майданом

Роман Ванзуряк – чи не перший голова Чернівецької ОДА, який самостійно привів до місцевої влади більшість абсолютно нових людей. Новими посадовцями "будинку з левами" стали "народжені Майданом" чиновники: співаки, письменники, лікарі, фінансисти. Щоправда, не всі: деяка частина нових начальників департаментів та управлінь працювала раніше або в ОДА, або в Чернівецькій міськраді.



"Я не бачив ніякої команди, не бачив жодної роботи. Єдине, що можу сказати – що повних провалів не було, на відміну від деяких інших губернаторів, які примудрилися розвалити все і вся після революції 2004-2005 років. А тут якось трималося", - сказав політолог Ігор БУРКУТ.

"Єдиний позитив з усієї його діяльності на посаді голови ОДА – те, що він сам привів нову команду, сам її підбирав. Якихось показників та цифр, якихось рейтингів з виплат я в очі не бачив. Тому я не можу сказати, чи поганим він був, а чи хорошим губернатором", - розповів політолог Ігор МЕЛЬНИЧУК.

Не заховав голову в пісок

Одна із найбільших проблем, яка періодично виникала влітку цього року, і з якою чи не найбільше зіткнувся новий губернатор – масові перекриття доріг по всій Чернівецькій області з вимогами припинити мобілізацію в зону АТО військовозобов’язаних буковинців.



Ванзуряк відреагував на ці події оперативно. Він засудив перекриття та пообіцяв мітингарям зробити процес мобілізації максимально прозорим. Водночас губернатор відвідував більшість сіл, в яких відбулися перекриття та намагався домовитися з людьми, щоб вони припинили ці акції.

"Всім хто зараз блокує дороги варто розуміти,що мобілізаційні заходи в кожному населеному пункті Буковини будуть проходити за єдиними правилами. Ніхто не буде робити винятки чи змінювати порядок мобілізації через мітинги та перекриття доріг в окремих населених пунктах. Сьогодні доля всієї країни (і нашої Чернівецької області також) вирішується в зоні АТО, а не на буковинських дорогах. Це жорстка правда і її треба усвідомити всім буковинцям", - заявив він тоді у Facebook.

"Якщо говорити про певні проблемні моменти, а зокрема, перекриття доріг, то хочу сказати, що, в принципі, мені імпонувало те, що він не заховав голову в пісок, а намагався сам врегулювати ситуацію. Він сам виїжджав на ці події та намагався знайти діалог з людьми. Враховуючи те, що ці події припинились на Буковині, то, гадаю, це можна записати Ванзуряку в актив, - вважає політолог Ігор Мельничук.

Заручник війни за портфелі

На початку липня виник конфлікт між активістами ВО "Батьківщина" та Романом Ванзуряком щодо представлення головою Кіцманської РДА Юрія Скорейка. Партійці вимагали у губернатора приїхати до Кіцманя на представлення нового голови, однак Ванзуряк вперто відмовлявся.

Партійці заявили, що, незважаючи на те, що в. о. президента Олександр Турчинов кілька місяців до того призначив Скорейка головою Кіцманської РДА, Юрій Скорейко досі не був представлений кіцманській громаді губернатором Романом Ванзуряком, і таким чином досі не приступив до виконання своїх обов’язків.



Врешті, згодом кіцманчанам Скорейка представив голова апарату ОДА, а під Кіцманською РДА виникла сутичка зі штовханиною та бійкою між тими, хто підтримував нового голову і тими, хто був проти нього.



Проте, вже незабаром президент Порошенко звільнив Скорейка із займаної посади. А вже екс-голова Кіцманщини заявив, що події в області — це відкат і спроба реваншизму.

"Події в Кіцмані я розглядаю виключно крізь призму внутрішньої політико-партійної боротьби, яка відбувалась з одного боку в Києві – з екстраполяцією тут, на місцях. На мою думку, тут якраз він не виконав своїх обіцянок. І, мабуть, тоді змінилися якісь правила гри. Відповідно, тут Ванзуряк допустив помилку. Мабуть, піддався на внутрішньо-політичні закулісні ігри, які відбувалися у нього за спиною. Незважаючи на те, що всі обіцяли, що після Майдану буде одна єдина команда однодумців, то тут повторилися всі попередні вади, які притаманні українському політикуму. Тобто, боротьба за поділ – "де два українці – там три гетьмани". І гадаю, що в цій ситуації Ванзуряк певним чином став заручником цих подій", - вважає політолог Ігор Мельничук.

Хороший хлопець, який їздив в АТО

Місцева преса відчула від нового керівництва області, насамперед, більшу відкритість, на відміну від тієї, яка була за попередників. І хоча губернатор за сім місяців роботи звітував перед журналістами на прес-конференції тільки один раз, представники ЗМІ регулярно користувалися небаченою до цього часу можливістю спілкування з головою ОДА через соцмережі.



"За ці місяці я лише кілька разів на якихось заходах перетинався з головою ОДА, - розповідає журналіст Вадим ПЕЛЕХ. - На прес-конференції я не ходив – насправді поки що не було інформаційного приводу, цікавого для ЗМІ, який я представляю в області. Але це, звичайно, не показник. Бо влада реально стала відкритішою. Як з керівником міста, так і з керівником області у разі потреби запросто можна зв’язатися напряму – через соцмережі або телефоном. Чи могли ми – чернівецькі журналісти – уявити собі такий формат спілкування рік тому?".

"Якісь його успіхи чи промахи оцінювати – не моя справа, - каже журналіст. - Хоча він справді пішов на експеримент, взявши в команду "людей з Майдану". От тільки призначення ці не вистрілили на повну. Взяти хоча б гуманітарну сферу: управління внутрішньої політики, культури, освіти... Там, по суті комплексної реформи не вийшло, бо і з новими начальниками якихось стратегічних змін не відбулося. Та головне, що на його прикладі можна констатувати - квотний принцип призначення губернаторів вилетів у трубу. Ванзуряка не підтримали навіть члени його ж вчорашньої команди. А якоїсь особливої підтримки буковинців він зажити не встиг. Тому мабуть таким і запам’ятається: хорошим хлопцем, який їздив в АТО".

Микола КОБИЛЮК