Уже місяць тривають ремонтно-реставраційні роботи в садгірській синагозі. Чернівецька фірма-підрядник "Верхбуд" обіцяє завершити все за рік, якщо буде вчасне фінансування.
– Наша фірма "Верхбуд" виграла тендер на виконання ремонтно-реставраційних робіт у синагозі, – розповідає виконроб Сергій Шмалько. – Усі будівельники – п’ятого-шостого розрядів. Чимало з них було за кордоном і має досвід реставраційних та відновлювальних робіт. Працюємо за двома проектами, розробленими ізраїльським архітектором і Львівським проектним інститутом. Нині наш координатор, чернівецький архітектор Ярослав Кордунян зводить ці проекти докупи. Кожен етап роботи узгоджуємо, фотографуємо щонайменші деталі й надсилаємо знімки до Ізраїлю.
– Щодня в синагозі працює 13-14 осіб. За місяць зробили досить багато, –запевняє пан Сергій. – Почали з наведення ладу: вивезли сім КамАЗів сміття, вирубали кущі, покосили траву. Зробили залізобетонне перекриття на крайніх вежах. Зараз почали відновлювати мерлони по верхньому периметру будівлі. Усього їх буде 74. Муруємо мерлони з червоної облицювальної цегли – під колір стін, хоча їх треба буде ще підмальовувати німецькою фарбою високої якості. Існує дуже складна технологія відновлення старої цегли, якої будемо дотримуватися. Після всіх процедур вона виглядатиме як нова.
Днями у синагозі побували голова єврейської релігійної громади "Ружин Садгора" Джозеф Моше Шалом Фрідман та відомий ізраїльський архітектор Аарон Остерайхер. Вони залишилися задоволені зробленим. Пообіцяли найближчим часом надіслати другий транш – до трьох мільйонів гривень.
До зими треба обов’язково перекрити дах. Потрібно дуже багато дорогих арочних вікон, які, можливо, виготовить київська фірма. Вони будуть металопластикові, покриті зверху деревом, із мозаїчним склом.
– Реально закінчити всі роботи за рік. Але це залежатиме від спонсорів і фінансування, – запевняє пан Сергій. – Не хочеться зупинятися, бо ми вже набрали розгону. Чекаємо на гроші.
З історії пам’ятки
Садгірську синагогу збудували в 1870-х роках. У фундамент споруди заклали землю, привезену з Єрусалима.
Рабином синагоги був відомий цадик Ісраель Фрідман, про якого досі розповідають легенди. Одна із них свідчить, що він ходив у золотих сандалях без підошов та їв із золотого посуду.
Помер Фрідман у 1850 році й похований на Садгірському єврейському кладовищі. Його могила стала місцем паломництва хасидів з усього світу.
Синагога збереглася до Другої світової війни. За радянської влади її закрили і влаштували тут майстерню з ремонту сільськогосподарської техніки.
Попри значні ушкодження хасидська святиня Садгори становить історичну цінність як самобутня культова пам’ятка іудаїзму в Україні.
