30 листопада Народному артистові України Назарію Яремчуку виповнився б 61 рік. Та він відійшов у вічність 17 років тому. Чернівецький фотохудожник Михайло Михалатюк приніс до редакції диск з чорно-білими світлинами останнього концерту співака на Буковині. Він відбувся у вересні 1992 року на стадіоні в Берегометі.

– Назарія Яремчука і Павла Дворського запросили на свято працівників лісу, яке відбувалося у третю неділю вересня, – пригадує Михайло Іларіонович. – Я поїхав із ними. Досі пам’ятаю той концерт 20-річної давності, ніби він відбувався вчора. Я був єдиний, хто фотографував його. Це був останній концерт Назарія Яремчука на Буковині. Більше він тут не виступав.

На стадіоні зібралися тисячі людей – яблуку ніде було впасти. Діти сиділи на сцені та музичних колонках, деякі вилізли на дерева, щоби було краще видно. Дівчата у буковинському народному вбранні зустрічали співаків караваями на вишитих рушниках. Такої святкової атмосфери, такої людської любові до співака я ще не бачив! Сцену буквально закидали квітами. Слухачі безперервно аплодували, кричали "Браво!", підспівували. Назарій запрошував людей на сцену, давав їм мікрофон. Був навіть такий курйоз.

На запитання, що він хотів би заспівати, один чоловік сказав: "Не сыпь мне соль на рану".

"Не треба солі, – засміявся Назарій. – Давайте заспіваємо щось наше, українське".

Після концерту Назарій не міг дійти до автобуса. Його обступили з усіх боків люди: обнімали, цілували. просили автографи, називали ласкаво "Назарчиком". А він усміхався, тиснув кожному руку, розписувався у блокнотах, на листках паперу.