Журналіст Чернівецької телекомпанії ТВА Наталія Абрамова на своїй сторінці у "ФБ" оприлюднила свою версію
скандалу на "Дністер-фест".
Ще два дні тому не могла уявити, що моя поїздка на фестиваль у Новодністровськ закінчиться всеукраїнським скандалом.
Оскільки мене вже після посту Івана десятки разів відправили і в АТО, і в Москву і взагалі в очах обурених коментаторів я "закінчена ватниця", то мабуть я маю право оприлюднити свою версію того, що сталося.
Ivan Lenyo відомий і талановитий музикант, а ще дуже гарний блогер))), який, до речі не назвав ні мене, ні телеканал, який "доброзичливі" люди приплели до подій на фестивалі "ДністерФест".
Я так розумію, більшість з тих, хто готові обливати брудом людей, лише на підставі емоційного посту однієї сторони, мене зафакують, але це моє право висловлювати свої думки, врешті-решт у нас демократія, а не тоталітаризм і диктатура, як в Росії. З чого стільки галасу? Моє незакінчене речення поза камерою, емоційна реакція Івана - і я вже відьма, яку готові спалити на ватрі.
Оскільки розмова на фестивалі у нас не вийшла, я хочу у ФБ чітко зафіксувати свою позицію. Так, мені не зрозуміло, чому влада досі не може назвати війну війною, чому ми досі торгуємо з російськими окупантами? От про це я й намагалася поговорити з Іваном, у якому я побачила небайдужого співрозмовника і патріота. Але розмови не вийшло і мені прикро через це. Прикро, що побутова перепалка обростає чутками і домислами…
Ваня багато часу проводить на передовій, підтримуючи наших бійців, волонтерить та опікується пораненими, тому ця тема для нього занадто болюча. Але ми з ним по один бік і у нас спільний ворог, російський агресор!!!
Всім розповісти про атмосферу на фестивалях, тим паче у другій годині ночі, про підігрітий емоціями (і не тільки) настрій? А про те, що я знімала фільм про фестиваль у свій власний вихідний для свого власного креативного бюро? Якого біса мене виставляють, як репортера новин, коли я авторка та ведуча розважальних програм, а в суботу взагалі була на відпочинку?
Так, пробачте мені моє невігластво – я не знала, що хлопець поряд з Богданом Федчуком (Бодько Гуцул) – відомий український музикант. Я підійшла саме до Бодька, як до давнього товариша, з яким мені не треба добирати слів і який розуміє гумор і знає мою манеру спілкування. Тому й звернулася до нього неформально. Так, російською мовою, але я й раніше з ним спілкувалася російською. Хлопцю, який був з Богданом, це не сподобалося, він зробив мені зауваження і я перейшла на українську. Далі ми записали інтерв’ю. Оскільки воно не планувалося для видачі на телебаченні, то й проходило у формі невимушеного спілкування. Почувши відповіді на запитання, оператор Максим вимкнув камеру та пішов, а я продовжила дискусію з музикантами. Ми спілкувалися, намагаючись перекрикувати музику. Можливо десь і прозвучали фрази про війну, але за голосною музикою їх суть Іван не почув, а обурився, вихопивши слова з контексту… Оце й увесь "конфлікт".
Не додавайте, будь ласка, політичного забарвлення звичайному непорозумінню. Я так розумію, багатьом з тих, хто це робить, вигідно бруднити опонентів, а відтак піднімати свій рейтинг. У кого з правдолюбів є бажання поспілкуватися зі мною особисто – будь ласка, поговоримо про війну, про гідність, врешті-решт про повагу один до одного та культуру спілкування! А поки приділіть увагу своїм батькам, дітям і сім’ям, не розпалюйте ненависть один до одного.
З повагою, "скандальна" журналістка, Наталія Абрамова.
10-07-2017, 15:21
0
8 156