Катерина Єременко, вона ж DaKooka, розповіла про те, як її змінило популярне телешоу і як любов до себе допомагає їй бути вільною на сцені і в житті.

Якийсь час Катя грала в складі тріо з назвою DaKooka Жива музика (з бас-гітаристом і барабанщиком), але минулої осені повернулася до формату соло - вона, клавішні і більше нікого і нічого, пише Карабас.ком. Співачка випустила три нових пісні.

- Піти на "Голос країни" - це було твоє особисте рішення?

- Звичайно, у мене ж немає менеджера або ще когось. Мені було якось самотньо, і тут приходить лист від знайомого режисера Дмитра Гука з "1 + 1" - мовляв, йде набір на "Голос", приходь. А мені тоді здавалося, що у мене немає друзів, не найкращий настрій. І я пішла на це шоу заради нових людей - хотілося подружитися. Я думала, що якщо там учасники всі з чистого аркуша збираються, то вони доброзичливі і так далі. Там все жорстко.

- Ти думала, що там всі дружать?

- Прикинь? Дура. Просто у мене склалася така ситуація, мені потрібна була віддушина. Але, незважаючи ні на що, я знайшла там хороших людей - серед режисерів, координаторів. А з учасниць я зблизилася тільки з Інгрет Костенко, причому відразу. Коли я вибула з шоу, вона плакала, а я її заспокоювала. Я була рада, що для мене конкурс закінчився. Мені важко, коли в моєму житті стільки "повинна", скільки було там.

- Ти підписувала договір з "Голосом країни"?

- Так. Там багато пунктів, які я не маю права розголошувати.

- Там страшні покарання за порушення договору?

- Якби у мене була купа грошей, то мені б не страшно було його порушувати. Ось так тобі відповім (сміється).

- Момент, коли ти йшла з конкурсу, а Потап тебе обійняв, - це мало не епохальне щось було.Ти, вся така інді, і Потап.

- Потап - класний чувак, реально кльовий, дуже розумний, правдолюб. Для мене вся четвірка тренерів - це були авторитети, у них є чому вчитися. Хоча при цьому я уявляла собі, чи могла б я, як вони, сидіти і говорити людям: "Ой, не дотягнула. Ой, щось ви сильно переживаєте". Ні, я б так не змогла.

- Ти побувала всередині телевізійного світу. Для тебе це щось відразливе або, скоріше, привабливе?

- Відразливе. Я б хотіла, щоб мене люди почули, дізналися, і щоб мені, як Земфірі, не треба було з'являтися на телеку (посміхається). Телебачення - це неймовірно складно. Там треба пахати з 7 ранку до 2 ночі: репетиція, інтерв'ю, переодягнутися і т.д. Це просто робота за гроші. Комусь подобається, мені - ні. Це як сидіти в офісі і займатися чимось рутинним. З іншого боку, для наших артистів телевізор - це вихід до глядача, звичайно. Треба йти, якщо хочеться і є можливість. Я ось думаю ще піти на відбір на "Євробачення" наступного року. Але з моєю непереносимістю відповідальності ... Альбом так можна було б назвати - "Непереносимість відповідальності". Група "Кровосток" підійшла б. Або "Цивільна оборона". Загалом, не знаю, чи піду я на "Євробачення". Мені більше подобається на моїх концертах. Мої глядачі - як друзі. Вони не зраджують. Мене тягне до них.

Приєднуйтесь до "МБ" у соцмережах: VK, Однокласники, Facebook