Кохана дівчина чернівецького медика Владислава Трепка, який загинув в АТО, народила дівчинку.
Про свою вагітність Юля повідомила Владові по телефону. "Ти народиш мені донечку. Я обцілую кожен пальчик на її ручках і ніжках, – не тямився від щастя молодий татусь. – Через три тижні я повернуся, і ми одружимося". А через декілька днів загинув. Не побачив своєї красуні-донечки, яку народила йому кохана. Назвали її Вікторією, бо життя зрештою перемогло…
Мені зателефонувала мама Владислава Трепка, який загинув 12 лютого під Дебальцевим, рятуючи поранених бійців. "У мене 21 жовтня народилася внучка – донечка Владика, – уперше з дня похорон сина в голосі пані Ніни звучала радість. – Важить 3200, має 53 сантиметри. Ми з чоловіком Віталієм дуже щасливі, що після Владика залишилася його частинка, його продовження. Вдячні його коханій дівчині Юлі, яка зробила нам такий подарунок. Під час останнього приїзду Влад привів її до нас, познайомив. Вона нам сподобалася: гарна, скромна, вихована. Вони мали одружитися після демобілізації сина".Забирати Юлю та її донечку з пологового будинку № 2, що на Рівненській, прийшла вся велика родина Влада Трепка: батьки, брати, сестра, невістка, зять, племінники, тітки і дядьки. З кульками, квітами, подарунками.
Чернівчанин Владислав Трепко та хмельничанка Юлія Пшиборовська навчалися у медичному університеті, обоє проходили інтернатуру в обласній лікарні. "Коли Влад вперше прийшов у відпустку із зони АТО в жовтні минулого року, ми зустрічали його всім відділенням. Тоді він підійшов до мене, зізнався, що я давно йому подобаюся. Ми почали зустрічатися. Я дуже хвилювалася, коли він знову поїхав на війну. Телефонувала йому щоранку, запитувала, як минула ніч, чи не дуже стріляли. Ввечері він телефонував мені, казав, що все добре, аби не хвилювалася і лягала спати. Якось запитав: "А якщо зі мною щось трапиться?". Я категорично заявила: "Навіть не думай про таке". Більше до цієї теми ми ніколи не поверталися. Я була переконана, що Влад обов’язково повернеться живим, бо дуже його кохала. Під час останнього приїзду до Чернівців на старий Новий рік він привів мене додому, познайомив зі своїми батька. Хвалився: "Це моя дівчина Юлечка".
Юля вже зареєструвала в міському РАЦСі свою донечку. "Вона Вікторія Владиславівна Пшиборовська. Виявилося, що дуже важко записати її на прізвище батька, – скаржиться Юля. – У РАЦСі мені сказали, що ми не були одружені з Владом, отож потрібне його підтвердження, що це його дитина. Пояснюю, що батько загинув в зоні АТО, а працівниця байдуже відповіла: "Нічим не можемо допомогти, треба було зареєструвати шлюб ". Дуже хочу, аби Вікторія носила прізвище свого тата. Звернулася до юриста, який допомагатиме мені добиватися цього. Батьки Влада також хочуть, аби внучка мала прізвище Трепко".
Детальніше про історію кохання Владислава і Юлі читайте у четверговому номері "МБ" від 29 жовтня 2015 року.
