Чотири фінали і один трофей – таким є тепер послужний список чернівецької "Буковини" у ветеранському Кубку України з футболу. Після "золотого дублю" 2005 року буковинці вперше "засвітилися" у ветеранських баталіях, дійшли до кубкового фіналу, де поступилися щасливчикам із Миколаєва.
9 грудня 2007 року. Манеж "Динамо" (Конча-Заспа). Кубок України з футболу серед ветеранів. Фінал. "Буковина" (Чернівці) – "Бастіон" (Миколаїв) – 0:1 (Олександр Чернявський, 77).
"Буковина": Іван Павлюк, Юрій Шелепницький, Микола Головачук, Микола Задорожний, Олександр Сопін, Іван Гакман – к/к, Микола Лесик, Олег Голобуцький, Юрій Сапожник, Віктор Мглинець, Валерій Королянчук. Запасні (були дозволені зворотні заміни): Віктор Гоголь, Василь Задорожняк, Олександр Дейниченко, Григорій Токар, Віталій Вавилов, Ігор Пинзар, Ігор Грималюк, Микола Гафійчук, Володимир Ткачук, Ярослав Скрипник. Тренер – Сергій Задорожняк. Лікар – Валерій Чинчик.
Попередження: Олександр Дейниченко (43).
На свій четвертий фінальний матч ветеранського Кубка України "Буковина" вийшла в ролі фаворита. І не лише тому, що два роки тому наша команда виграла і чемпіонат, і Кубок України серед ветеранів. Річ ще й у тім, що у фіналі чернівчани мали би зустрітися з переможцем пари "Шахтар" (Донецьк) – "Кривбас" (Кривий Ріг). Але один з організаторів миколаївського "Бастіону" довів, що обидві команди порушили регламент (за "Кривбас" грали молодші 35-ти років футболісти, а за "Шахтар" – Погодін, професійний гравець ІІ ліги, який "розчистив" шлях до фіналу своєму колективу). Тож, зрозуміло, невдахи чвертьфіналу не могли бути фаворитами, навіть при тому, що в чемпіонаті-2007 вони посіли високе друге місце після ветеранів з Івано-Франківська.
Перша 40-хвилинка фіналу засвідчила, що значно молодшій за буковинську миколаївській команді легко вдається "перебігати" суперників. Щоправда, серйозних ігрових дивідентів "Бастіон" від цього не зміг отримати – за весь перший тайм можна згадати лише півтора небезпечних моменти біля воріт "Буковини". Натомість мудрі буковинці на контратаках завдавали миколаївській обороні значно більше клопотів. Приміром, на 33-й хвилині Віктор Мглинець вдало навісив на Олександра Сопіна, той головою переправив м’яча точно Юрієві Сапожнику (Савчуку), який метрів з восьми пробив із розвороту – голкіпер зреагував, але відбив шкіряну кулю на набігаючого Валерія Королянчука, який, на жаль, "добивав" недостатньо сильним ударом, що дозволило Ігореві Артеменку вдруге врятувати свою команду.
Після перерви "перебігання" миколаївців виглядало ще менш переконливим, а небезпечні моменти створювала практично лише "Буковина". На 57-й хвилині Мглинець потужно бив з 18-ти метрів, але влучив… у Королянчука, який відчайдушно намагався втекти з "лінії обстрілу". За хвилину Микола Лесик ледь не навісив з лівого флангу в… дальню "дев’ятку" – м’яч залишив межі поля за сантиметри від поперечини, змушивши переляканого голкіпера влетіти в сітку. На 61-й хвилині Мглинець сам заробив штрафний і пробив з 20-ти метрів через "стінку" в лівий нижній кут, але Артеменко встиг зреагувати. Через дві хвилини той же Мглинець "знайшов" пасом у карному майданчику Королянчука, який, на щастя для миколаївців, пробив з лету не дуже сильно. На 68-й хвилині досвідчений перший капітан збірної незалежної України Юрій Шелепницький "прочитав" комбінацію "Бастіона" і сам розпочав стрімку контратаку, далі Королянчук вивів на ударну позицію Олександра Сопіна, удар якого з розвороту воротар парирував на кутовий. Після подачі від кутового прапорця той же Сопін вдало скинув м’яча Василеві Задорожняку, який з лінії воротарського майданчика пробив головою вище воріт.
Але за три хвилини до фінального свистка фортуна посміхнулася миколаївцям. Микола Задорожний заробив "необов’язковий" штрафний неподалік від власного карного майдачника. Послідував навіс, секундна втрата концентрації нашими оборонцями, і Олександр Чернявський "заніс" м’яча у ворота.
На те, щоби відігратися, часу практично не залишалося.
Нагороджували лауреатів Кубка України зіркові ветерани київського "Динамо" – президент Асоціації ветеранського футболу Володимир Мунтян та його заступники Володимир Трошкін і Андрій Біба.
Звертаючись до фіналістів, титуловані почесні гості, ніби змовившись, лише декількома словами вітали миколаївців і левову частку промови присвячували гідній перемоги грі буковинців. На правах керманича ветеранської організації Володимир Мунтян повідомив, що найближчим часом ветеранські футбольні баталії отримають титульного спонсора і стануть більш масовими і тривалими.