Відома активістка Тетяна Чорновол та координатор київського Автомайдану Віктор Ткаченко відвідали Чернівці. Активісти розповіли про своє бачення нинішніх подій в Україні.
Про це повідомляє molbuk.ua
Тетяна Чорновол сказала, що нині Київ переживає реалії справжньої війни.
"Зараз ми в Києві постійно живемо у реаліях війни: коли люди прокидаються від якогось шуму на подвір’ї і визирають, чи не горять їхні автомобілі. Коли ти йдеш по вулиці, і озираєшся, чи немає якихось людей у спортивних кросівках. Коли ти кожен ранок дивишся Інтернет, і переглядаєш, чи немає серед списку людей, з якими щось сталося, твоїх друзів. Тобто, ти до того настільки звикаєш, що не звертаєш великої уваги на прізвища людей, які тобі невідомі. Тому що вони невідомі – ти просто дивишся друзів. Це настільки ненормально!", - розповіла активістка.
"Пригадую, я тільки приїхала з лікарні. Перший ранок вдома – побили мого друга з Автомайдану Ярослава Гончара. Другий ранок – пропав мій друг Ігор Луценко. При чому, прибігає мама до мене вранці і мені кричить, що Луценка вкрали. А з такою надією питаю: "Якого?". (сміється, - авт.). Тобто, ви розумієте… Ні, я добре ставлюся до Юрія Луценка, але Ігор Луценко – це мій близький друг. Уявляєте, якщо вже з надією питаєш такі речі. І коли я почула ім’я Ігор, то була більша катастрофа. Хоча це не нормально. Цілу добу шукали Ігоря. Тільки він якимось дивом знайшовся", - додала вона.
Разом з тим, Чорновол повідомила, чому вона вирішила піти з журналістики і зайнятися громадяською діяльністю.
"Так вийшло, що півтора роки тому я публічно назвала Януковича ворогом. Але навіть тоді я не була так впевнена, що в Україні розпочнеться справжня війна. Ми зараз маємо справжню війну, в якій ми втрачаємо наших друзів, найкращих українців. У свій час я була тропі військового конфлікту. Я була у Чечні у 2000 році. Коли я була в Грозному, перша думка, яка до мене прийшла, це те, що слава Богу, що я можу повернутися в Україну. Слава Богу, що в нас така мирна, хороша, затишена, комфортна країна. Тепер ця війна прийшла на київські вулиці – ті вулиці, на яких я виросла", - сказала вона.
Я довгий час працювала журналістом, займалася корупційними розслідуваннями. В принципі свою журналістську кар’єру я закінчила цієї осені, коли зробила розслідування про те, як Фірташ, ваш земляк, разом з Януковичем на одній операції вкрали два мільярди доларів. Я так зрозуміла, що нічого більшого вже писати не потрібно. Якщо на одній операції крадуть два мільярди доларів, і ні Фірташ, ні президент, які брали в цьому участь, не бажають це навіть коментувати, то журналістика померла, бо ми ні на що вже не можемо вплинути. Після цього вони вже перейшли до вбивств. Спочатку було розграбування України, потім вже почалися бандитські дії, накази на катування людей, вбивства людей. І розумієте, що страшно? Важко переступити через перший наказ, тобто дати наказ на перше пролиття крові. А від першого до масового вже не важко… Ця межа вже набагато легше переходиться", - сказала Тетяна.
