Вже два місяці жителі Мамаївців Кіцманського району Чернівецької області борються за те, щоб з’ясувати, хто труїть їхню місцеву річку Совицю. Запах від неї навкруги такий, що неможливо дихати, особливо тим, хто проживає неподалік від водойми. Вода тече біла, як молоко, попри берег – біле шумовиння й зелено-чорний осад.
- Ще минулого року тут були раки, водилася риба: короп, карась і навіть морена, яка занесена до Червоної книги, – розповідає Євген Рибак, місцевий житель, біля обійстя якого протікає Совиця. – Цього року не тільки раки, а й риба зникла, бо протікає не вода, а милиння. Здохло риби на тисячі гривень. Боїмось, що отруєна вода потрапить у криниці – й не буде, що пити.
- Невже так важко знайти винного і покарати за такий злочин? – обурюється сільський фельдшер Володимир Якубович. – Оскільки всі у нас знають, що це викиди заводу "Букофрукт", який переробляє яблучний концентрат. Кажуть, що екологічні служби оштрафували підприємство на 300 гривень. Але отруєна вода як текла, так і тече. І так уже три роки поспіль.
- 10 літрів отруєної води особисто відвіз у лабораторію моніторингу вод і грунтів, яка належить Дністровсько-Прутському басейновому управлінню водних ресурсів, – каже Іван Грозінський, депутат сільської ради. – Сільрада заплатила за те півтисячі гривень. Днями факсом надіслали лабораторний висновок, у якому, крім цифр, текстового матеріалу немає. Була і комісія з обласного управління охорони навколишнього природного середовища. Казали, що результати дослідження будуть через п’ять днів, однак вже третій тиждень минає, а офіційна відповідь до нас так і не надійшла. Також разом із сільським головою Сергієм Угринчуком ми зустрічалися з керівництвом заводу "Букофрукт". Почули, що підприємство не винувате, мовляв, самі жителі села забруднюють річку. Чому ж тоді запах відгонить кислими яблуками? За нашими даними, завод вже другий рік не використовує для очищення своїх відходів спеціальні елементи, бо вони дорогі. Замість них дають фекалії, які завозять невідомо звідки, й таким чином окислюють відходи, а потім тихцем скидають у Совицю. З’ясувати ситуацію могла би як районна, так і обласна влада, але цього не сталося. Нині в селі створили ініціативну групу, яка готова підняти односельчан на радикальні заходи. А поки що відбувається бюрократична тяганина, завод працює. Ще трохи, і він закінчить переробляти яблука, адже це сезонна робота, і тоді шукай вітра в полі.
- Совиця заросла кущами і чагарниками, і вітер тут не має такої сили, як на Пруті, - продовжує Євген Рибак. - А ось на Пруті, куди вона впадає, сморід нестерпний. Знаю, бо часто риболовлю.
Ми подалися на другий кінець села, туди, де річка зливається з Прутом. Те, що побачили, жахнуло: величезне плесо побіліло від отруєної річки. А тут же люди купалися, зрештою, воду звідси подають у міські квартири. Хіба це не екологічне лихо?
- Сказати однозначно, що у забрудненні річки винен лише "Букофрукт", не можемо, наразі ситуацію моніторимо, - каже Василь Дутчак, начальник обласної екоінспекції. (В. Гринюк)
