Як свідчить статистика, минулими роками буковинці найчастіше помирали саме від серцево-судинних захворювань. Про те, як уникнути хвороб серця та реабілітуватися після них, ми розмовляли зі Світланою ГРЕЧКО, доцентом кафедри внутрішньої медицини, фізичної реабілітації та спортивної медицини БДМУ.

– Які фактори ризику серцево-судинних захворювань?

– Серед факторів ризику серцево-судинної системи є такі, на які не можна вплинути: стать, вік, обтяжена спадковість. І є такі, на які можна вплинути: артеріальна гіпертензія, збільшення холестерину, а також пов’язані зі способом життя – порушення ліпідного та вуглеводного обміну, паління, незбалансоване харчування, недостатня фізична активність і зловживання алкоголем.

– Яких правил потрібно дотримуватись, щоби не стати пацієнтом кардіолога?

– Уникнути факторів ризику можна завдяки впливу на такі біологічні чинники, як надлишкова маса тіла та ожиріння, артеріальна гіпертензія, порушення жирового й вуглеводного обміну.

Зокрема зниження смертності від хвороб системи кровообігу серед населення більшості економічно розвинутих країн пов’язують саме зі зниженням кількості та рівня основних факторів ризику: паління, загального холестерину й артеріального тиску.

Сало та маргарин – небезпечні

– У якому віці найчастіше з’являються перші симптоми захворювань?

– Перші вияви захворювань можна діагностувати з перших днів життя – у разі вроджених вад серця. Функціональні зміни серцево-судинної системи, в тому числі вегето-судинні дистонії, виявляють у дитячому та юнацькому віці. Ішемічна хвороба серця більше характерна для людей середнього й старшого віку, проте підвищений ризик розвитку ішемічної хвороби серця можна визначити і в осіб молодого віку.

– Із якого віку варто тренувати серце?

– Тренуватися чи займатися оздоровчими фізичними вправами потрібно з раннього віку, крім визначених лікарями протипоказів до фізичного навантаження. Режим тренування передбачає динамічні фізичні навантаження, які слід дозувати за частотою серцевих скорочень (ЧСС). Коливання ЧСС дуже індивідуальні, але можна вважати, що ЧСС 120-130 уд./хв. – зона тренування для новачків. У людей старшого віку або людей, які мають певні порушення роботи серцево-судинної системи, пульс під час занять не повинен перевищувати 120 уд./хв.

– Як потрібно поводитись "сердечникам"?

– У разі діагностики захворювань серця необхідно звернутися до лікаря, виконувати призначені лікарем рекомендації щодо лікування. Корекція факторів ризику повинна бути більш агресивною. І з метою попередження розвитку, і з метою попередження прогресування необхідна зміна поведінки та дотримання принципів здорового способу життя.

– Як уникнути інфаркту та відновити працездатність після нього?

– Для уникнення інфаркту важливо дотримуватися здорового способу життя.
Відновлення фізичної працездатності здійснюють, згідно з програмами та режимами фізичної реабілітації за час стаціонарного лікування під конт­ролем лікаря. У подальшому людині, яка перенесла інфаркт міокарда, необхідно: утримувати артеріальний тиск нижче 140/90 мм рт. ст., не збільшувати масу тіла, а якщо вона надмірна, то знизити, необхідно уважніше ставитися до свого способу життя й звичок, до харчування і повсякденної фізичної активності.

– Яка їжа небезпечна для хворих?

– Високий ступінь ризику мають сало, маргарин, пальмова, кокосова олії, вершкове й копрове масло, свинячий жир (топлений), жирні сметана та м’ясо, а також незбиране молоко.

– Яким продуктам варто надавати перевагу?

– Якщо говорити про жири, то найкращою для вживання є оливкова олія. Переважно жири рослинного походження, а також рибні, що містяться в морській рибі, знижують високий рівень холестерину, артеріального тиску й ризик тромбоутворення. Це відбувається через вміст певних жирних кислот, завдяки яким утворюються біологічно активні речовини, які здійснюють імунокоригуючу і протизапальну дію.

– Чи варто повністю відмовитись від вживання холестерину?

– Не варто. Холестерин забезпечує в організмі багато процесів: формує й підтримує клітинні мембрани, забезпечує проникність клітинних мембран (визначає, які молекули можуть пройти в клітину, а які ні, бере участь в утворенні статевих гормонів і гормонів наднирників, є допоміжною речовиною продукування жовчі, сприяє утворенню вітаміну D, є важливим для обміну жиророзчинних вітамінів А, D, Е і К, ізолює нервові волокна.

Нічний сон –
хоча б вісім годин

– Які вітаміни й мінерали радите приймати для зміцнення серця?

– Для покращення діяльності серцевого м’яза і для вивільнення надлишкової рідини потрібно вживати більше продуктів, які містять солі калію – картоплю, капусту, гарбуз, абрикоси, чорнослив, курагу, родзинки і плоди шипшини. Солі магнію сприяють розширенню судин і профілактиці спазмів судин. Багато їх міститься в житньому й пшеничному хлібі з висівками, вівсяній, пшеничній, гречаній кашах, у буряку, моркві, салаті, зелені петрушки, чорній смородині, волоських горіхах та мигдалі. Добре впливають на обмін речовин продукти, які містять йод: риба, кальмари, креветки, морська капуста.

– Які хвороби можуть маскуватися під серцеві?

– Біль у грудній клітці може свідчити і про захворювання серця, і мати позасерцеву природу. Його можуть викликати захворювання нервів, кісток, суглобів, діафрагми, внутрішніх органів, які знаходяться біля серця, анемії тощо.

– Як виявляється вегето-су­динна дистонія і як її лікувати?

– Вегето-судинна дистонія – це синдром, який характеризується порушенням функції вегетативної (автономної) нервової системи і функціональними (неорганічними) порушеннями практично усіх систем організму, найбільше серцево-судинної. Якщо людина швидко блідне та/або червоніє, часто відчуває запаморочення, напади головного болю, підвищення пітливості, збільшене або сповільнене серцебиття, утруднене дихання, порушення сну, холод та оніміння кінцівок, часто відчуває швидку втомлюваність і виснаження, – швидше за все, вегетативна дистонія у неї є. Для усунення виявів насамперед потрібно збільшити тривалість сну, хоча б до 8-9 годин на добу, зменшити вживання алкоголю і, за можливості, кинути палити. Частіше бувати на сонці: це чудова профілактика й лікування цього захворювання. Чудовий засіб від вегетативних порушень – щоденний контрастний душ, фізична активність (особливо плавання, ходьба, біг, лижі та аеробіка) і спеціальна дієта з підвищеним вмістом калію й кальцію з вітаміном D3. І краще обмежити вживання солоних страв, маринадів, міцного чаю, кави.

– Чи є універсальний рецепт здоров’я?

– Учені стокгольмського інституту Каролінкса стверджують, що для зниження ризику інфаркту у жінок потрібно дотримуватися лише п’ятьох рекомендацій:

 їсти зелень, фрукти, овочі, рибу, а також продукти, які піддали мінімальній обробці;
 помірно вживати алкоголь;
 стежити за своєю талією і прагнути, щоби її об’єм не перевищував об’єм стегон;
 щодня ходити або їздити на велосипеді 40 хвилин і годину на тиждень присвячувати гімнастиці;
 не палити.

Ці поради дуже прості, але якщо їх дотримуватися, вірогідність уникнути інфаркту збільшується на 92%. Напевно, такий рецепт можна вважати універсальним для жінок і чоловіків. 
Леся Токарюк

Статистика

Серцево-судинні захворювання – головна причина смерті населення економічно розвинутих країн, проте у більшості з них останнім часом спостерігається стійка позитивна динаміка показників здоров’я. Водночас в Україні спостерігається протилежна тенденція: за останні 25 років поширення серцево-судинних захворювань серед населення зросло втричі, а рівень смертності від них – на 45%.
Серед факторів ризику, які потенційно змінюються, одне з провідних місць посідають надлишкова маса тіла та ожиріння у чоловіків та жінок, що посилює інший фактор ризику – артеріальну гіпертензію. Артеріальну гіпертензію визначають в осіб з надлишковою масою тіла в 2,6 разу, а за наявності ожиріння – майже в
4 рази частіше, ніж у людей із нормальною масою тіла.