"Після перелому руки відчуваю скутість. Гіпс зняли тиждень тому, – говорить 29-річний Олег ІВАШКО. – Хотілося би швидше реабілітуватися, щоби, як і раніше, мати змогу працювати без болю та дискомфорту".

Рух можна відновити лише рухом

Рух можна відновити лише рухом, стверджує Андрій НЕЧАЙ, лікар-невролог, головний лікар медичного центру "Меднеан".
– На жаль, нині часто люди після переломів взагалі не мають змоги реабілітуватися. Скільки людина ходить у гіпсі, стільки ж часу повинна тривати активна реабілітація, – пояснює Андрій Володимирович. – Після травми відновитися допоможе комплекс природних та фізіотерапевтичних чинників. Жоден відомий препарат або медикаментозний метод лікування не дасть змоги відновити рух у суглобі або хребті, якщо не використовувати додаткових чинників.

Після перелому ліктьовий суглоб "сковується" найчастіше. Якщо після двох тижнів перебування у гіпсі не займатися активною реабілітацією, рука може навіть залишитися у напівзігнутому стані.

– До нас часто звертаються пацієнти після того, як їм зняли гіпс. Саме одразу після зняття гіпсу варто розпочинати відновлення активності суглоба. Відновити рух у суглобах насправді дуже важко, – пояснює лікар. – Щоби допомогти хворому суглобу, варто поєднати кілька методів лікування. Зокрема ударно-хвильова терапія допоможе відновити рухливість суглоба та зменшити біль: кальцинати, які утворилися у суглобній щілині, вимиватимуться, відновиться кровопостачання у ділянці.

Завдяки застосуванню лазеротерапії відновиться структура хряща. Ультразвук допоможе усунути набряк, зменшити кількість міжклітинної рідини у суглобі.

Медикаменти лише маскують хворобу

За словами Андрія Нечая, кожен суглоб і м’яз потребує догляду, руху. Якщо цього немає, починаються недуги. Причини багатьох захворювань хребта та суглобів нині пов’язані з екологічними факторами, неправильним харчуванням та малорухливим способом життя.

– Часто доводиться чути, що фізичне навантаження також належить до факторів ризику, які спричинюють проблеми опорно-рухового апарату. Однак правильне й нормалізоване фізичне навантаження лише допоможе зберегти хребет у тонусі, – говорить Андрій Володимирович. – У нас же серед 100 осіб, можливо, знайдеться двоє-троє людей, які постійно виконують ранкову гімнастику. Насправді ж достатньо лише п’яти хвилин щодня, щоби надати опорно-руховому апарату тонусу. Завдяки цьому суглоби не застоюються, таким чином у них не з’являтимуться запальні процеси.

Нині багатьом доводиться долати величезні відстані, але на автомобілях. Часто люди надають перевагу не сходам, а ліфтам та ескалаторам. Таким чином виходить, що ми постійно стоїмо, а це теж спричинює проблеми з опорно-руховим апаратом.
Величезна кількість людей потребує активної реабілітації суглобів та хребта. Дехто звикає до постійного болю, систематично вживає медикаменти, застосовує різноманітні мазі. У нашій медицині мало уваги приділяють опорно-руховому апарату. Медикаментозне лікування не дає жодного покращення, лише маскує захворювання на певний період. Однак завдяки новітнім методам фізіотерапії можна повністю реабілітуватися, відновити нормальне самопочуття та активний спосіб життя.

Лікування повинно супроводжувати загострення

За словами Андрія Нечая, дуже часто хвороби хребта супроводжуються не болем у спині, а високим або низьким тиском, частим головним болем, проблемами із серцево-судинною та репродуктивною системами.

– Під час лікування хребта та суглобів фізіотерапевтичними методами ми не ставимо за мету усунути головний біль, знизити (або підвищити) тиск тощо. Усе це відбувається саме по собі, – пояснює лікар. – Однак реабілітацією суглобів та хребта потрібно займатися щодня протягом цілого курсу лікування. Курс може тривати десять і більше днів залежно від стадії та причин захворювання, діагнозу та стану конкретного пацієнта. Якщо після першого-другого сеансу людина відчуває зміни або загострення, це чудово, адже "розворушився" епіцентр захворювання. Наступного дня настає полегшення, а вже протягом наступних сеансів людина відчує різницю і зрозуміє, що вона справді на правильному шляху. Саме завдяки такій реабілітації можна добре почуватися протягом тривалого часу і при цьому відмовитися від медикаментів.

Зауважу, що медикаменти при реабілітації опорно-рухового апарату потрібні, але лише як додатковий чинник, щоби пришвидшити процес реабілітації. А основа лікування – фізіо– та мануальна терапія, масаж, вигрівання, водні процедури тощо.

Немає певного шаблону лікування, до кожного пацієнта повинен бути індивідуальний підхід. Наприклад, нещодавно до мене звернулася жінка з переломом дев’ятого й десятого грудних хребців. Пацієнтка була зігнута практично удвоє. Мануальну терапію хребта необхідно було здійснювати дуже обережно, адже, незважаючи на те, що пацієнтка була досить громіздкою, її тіло було дуже ніжним. Застосування сили могло їй нашкодити. На щастя, нам вдалося її реабілітувати.
Леся Токарюк