Не буде ні душу, ні чаю
Місто далі переживає "водяну кризу". Води немає не тільки на верхніх поверхах, а й на перших. На вулиці Стасюка в перукарні перукарі ходять не з ножицями та гребінцями, а з відрами та баклажками. Голови ж відвідувачам миють, використовуючи воду з глечика.
– Доводиться купувати воду в магазинах, оскільки колонки поряд немає, – розповідає перукар Ольга. – Умови праці нестерпні: нам доводиться гріти воду в чайнику та розводити її холодною. Це забирає багато часу, як нашого, так і клієнтів. Стрижка з такими нагріваннями води триває на півгодини довше. Я вже мовчу про те, що по воду потрібно спочатку сходити до магазину та заплатити 17 гривень за п’ятилітрову баклажку. Для змиття фарби потрібно мінімум п’ять баклажок, а це 25 літрів. А нам же потрібно щодня сплачувати за оренду "крісла". Але виходу ми не маємо. Якщо не працюватимемо, втратимо своїх клієнтів. Уже й так кількість замовлень знизилася на половину. Люди приходять, запитують, чи є в перукарні вода, а дізнавшись, що її немає, йдуть геть. Так триває вже тиждень. Скільки ще можна терпіти? За воду сплачуємо вчасно, а її немає. Зате якби прострочили з оплатою на день-два – працівники водоканалу були би вже тут. У водоканал додзвонитися не можливо – то зайнято, то не беруть слухавку…
Як не дивно, але попри дефіцит води, замовлення на питну воду в компаній, які її доставляють терміново, не збільшилося.
– Ажіотажу у нас у фірмі не має, – розповідає адміністратор однієї з фірм доставки води Віталій. – Люди, напевно, ходять по воду до бюветів чи колонок або запасаються заздалегідь.
– Медустанови без води не залишаться, – запевнили і в міському управлінні охорони здоров’я. – Навіть у разі її відключення там додаткові передбачено резервуари.
Коли місто отримуватиме воду безперебійно, наразі не каже ніхто. Водоканал і обленерго не можуть порозумітися й домовитися про припинення відключення світла. На спільній прес-конференції голови "Чернівціобленерго" Ярослава КОМАНЯКА і начальника водоканалу Дмитра ЧИКАНОВСЬКОГО відповіді на запитання, як можна вирішити проблему, журналісти так і не почули.
Борг водоканалу за світло становить майже 29 мільйонів, зокрема понад 5 мільйонів гривень за 2010 рік.
– Ми не вимагаємо повернення всіх боргів, а лише хочемо, щоби водоканал розраховувався за поточне споживання, – сказав Ярослав Команяк. – Адже за серпень підприємство розрахувалося лише на 50 відсотків.
Водоканал розраховуватися не може – тариф на воду є збитковим і покриває лише 80 відсотків витрат. При цьому ще торік водоканал мав отримати з держбюджету 15 мільйонів гривень на відшкодування різниці тарифів. Досі гроші не надійшли.
Присутній на прес-конференції директор департаменту житлово-комунального господарства міста Олександр ШУМЕЙКО теж нічого не запропонував для вирішення проблеми – мерія не має наміру допомагати водоканалу бюджетними коштами і не хоче брати для цього кредит.
Тож чернівчанам слід щодня вранці запасатися на день водою.
Ігор ДОВГАНЬ,
Михайло САЛІТРА
– Доводиться купувати воду в магазинах, оскільки колонки поряд немає, – розповідає перукар Ольга. – Умови праці нестерпні: нам доводиться гріти воду в чайнику та розводити її холодною. Це забирає багато часу, як нашого, так і клієнтів. Стрижка з такими нагріваннями води триває на півгодини довше. Я вже мовчу про те, що по воду потрібно спочатку сходити до магазину та заплатити 17 гривень за п’ятилітрову баклажку. Для змиття фарби потрібно мінімум п’ять баклажок, а це 25 літрів. А нам же потрібно щодня сплачувати за оренду "крісла". Але виходу ми не маємо. Якщо не працюватимемо, втратимо своїх клієнтів. Уже й так кількість замовлень знизилася на половину. Люди приходять, запитують, чи є в перукарні вода, а дізнавшись, що її немає, йдуть геть. Так триває вже тиждень. Скільки ще можна терпіти? За воду сплачуємо вчасно, а її немає. Зате якби прострочили з оплатою на день-два – працівники водоканалу були би вже тут. У водоканал додзвонитися не можливо – то зайнято, то не беруть слухавку…
Як не дивно, але попри дефіцит води, замовлення на питну воду в компаній, які її доставляють терміново, не збільшилося.
– Ажіотажу у нас у фірмі не має, – розповідає адміністратор однієї з фірм доставки води Віталій. – Люди, напевно, ходять по воду до бюветів чи колонок або запасаються заздалегідь.
– Медустанови без води не залишаться, – запевнили і в міському управлінні охорони здоров’я. – Навіть у разі її відключення там додаткові передбачено резервуари.
Коли місто отримуватиме воду безперебійно, наразі не каже ніхто. Водоканал і обленерго не можуть порозумітися й домовитися про припинення відключення світла. На спільній прес-конференції голови "Чернівціобленерго" Ярослава КОМАНЯКА і начальника водоканалу Дмитра ЧИКАНОВСЬКОГО відповіді на запитання, як можна вирішити проблему, журналісти так і не почули.
Борг водоканалу за світло становить майже 29 мільйонів, зокрема понад 5 мільйонів гривень за 2010 рік.
– Ми не вимагаємо повернення всіх боргів, а лише хочемо, щоби водоканал розраховувався за поточне споживання, – сказав Ярослав Команяк. – Адже за серпень підприємство розрахувалося лише на 50 відсотків.
Водоканал розраховуватися не може – тариф на воду є збитковим і покриває лише 80 відсотків витрат. При цьому ще торік водоканал мав отримати з держбюджету 15 мільйонів гривень на відшкодування різниці тарифів. Досі гроші не надійшли.
Присутній на прес-конференції директор департаменту житлово-комунального господарства міста Олександр ШУМЕЙКО теж нічого не запропонував для вирішення проблеми – мерія не має наміру допомагати водоканалу бюджетними коштами і не хоче брати для цього кредит.
Тож чернівчанам слід щодня вранці запасатися на день водою.
Ігор ДОВГАНЬ,
Михайло САЛІТРА
Повернутися назад