«Щоденнику довіряєш те, чого не скажеш нікому»
Майже всі тінейджери мають особисті щоденники. Прикрашають їх малюнками, фотографіями кумирів, наклейками. Чому ми записуємо свої таємниці, думки на папір, а не довіряємо їх друзям, батькам чи коханим?
Про це ми запитали в учениць школи №14.
– Веду щоденник із шостого класу, – розповідає восьмикласниця Лілія УКРАЇНЕЦЬ. – Я тоді закохалася й не мала кому вилити свої хвилювання. Роблю записи раз на місяць. Переважно пишу тоді, коли почуваюся закоханою або посварюся із друзями.
– Уперше завела щоденник у четвертому класі, але писала там всілякі дрібниці, – пригадує восьмикласниця Юля КАРПІЦЬКА. – А серйозні записи почала робити в шостому класі – я тоді вперше закохалася. Бувають іноді такі ситуації або відчуття, про які не хочеться нікому розповідати – ні сестрі, ні мамі, ні подругам. А щоденнику можна.
– Щоденник завела в шостому класі, – каже семикласниця Мар’яна ДЯЧУК. – Це моя пам’ять. Пишу про кохання, цікаві випадки, сварки з подругами. Коли виросту, покажу своїм дітям, вони посміються з моїх пригод.
– Колись у мене був щоденник на замочку, – говорить семикласниця Таня КИЦУН. – Писала туди дрібниці типу: "Я люблю хлопця, він мене також! У нас – кохання на все життя!" Нещодавно перечитала ті записи, і так смішно стало! Зараз пишу більш серйозні речі. Іноді буває так сумно, самотньо, і нікому про це розповісти. Роблю запис і стає легше. Але все-таки навіть щоденнику не завжди можу довірити всі таємниці. Бо старший брат дуже любить його читати. Зазвичай я роблю записи ввечері й кладу щоденник під подушку. Мій брат це підгледів, витягнув нишком і прочитав. Потім місяць мене підколював.
– До свого щоденника записую яскраві, веселі події, – каже семикласниця Юля ЦУРКАН. – Завела його із двох причин. Перша – подруга подарувала мені гарний блокнот, і я не знала, як його застосувати. Інша – у подруги є щоденник, у якому вона пише різні цікаві випадки з життя, приколи. Іноді вона дає мені їх почитати, і ми разом сидимо й сміємося з них. Захотілося й собі щось таке зробити.
А хлопці ведуть щоденники?
Ну, звісно, ведуть! Можливо, не всі, але багато з них також люблять довірити свої таємниці зошиту. Але ж хіба вони в цьому зізнаються?
Галина МАРКІВ
Заведи свій блог!
Дедалі частіше народ заводить щоденники в Інтернеті. Їх називають блогами, вони розташовані на спеціальних сайтах типу: www.li.ru,
www.blogpost.com. Перевага блогів у тому, що ваші записи можуть прочитати інші, а також їх прокоментувати.
Про це ми запитали в учениць школи №14.
– Веду щоденник із шостого класу, – розповідає восьмикласниця Лілія УКРАЇНЕЦЬ. – Я тоді закохалася й не мала кому вилити свої хвилювання. Роблю записи раз на місяць. Переважно пишу тоді, коли почуваюся закоханою або посварюся із друзями.
– Уперше завела щоденник у четвертому класі, але писала там всілякі дрібниці, – пригадує восьмикласниця Юля КАРПІЦЬКА. – А серйозні записи почала робити в шостому класі – я тоді вперше закохалася. Бувають іноді такі ситуації або відчуття, про які не хочеться нікому розповідати – ні сестрі, ні мамі, ні подругам. А щоденнику можна.
– Щоденник завела в шостому класі, – каже семикласниця Мар’яна ДЯЧУК. – Це моя пам’ять. Пишу про кохання, цікаві випадки, сварки з подругами. Коли виросту, покажу своїм дітям, вони посміються з моїх пригод.
– Колись у мене був щоденник на замочку, – говорить семикласниця Таня КИЦУН. – Писала туди дрібниці типу: "Я люблю хлопця, він мене також! У нас – кохання на все життя!" Нещодавно перечитала ті записи, і так смішно стало! Зараз пишу більш серйозні речі. Іноді буває так сумно, самотньо, і нікому про це розповісти. Роблю запис і стає легше. Але все-таки навіть щоденнику не завжди можу довірити всі таємниці. Бо старший брат дуже любить його читати. Зазвичай я роблю записи ввечері й кладу щоденник під подушку. Мій брат це підгледів, витягнув нишком і прочитав. Потім місяць мене підколював.
– До свого щоденника записую яскраві, веселі події, – каже семикласниця Юля ЦУРКАН. – Завела його із двох причин. Перша – подруга подарувала мені гарний блокнот, і я не знала, як його застосувати. Інша – у подруги є щоденник, у якому вона пише різні цікаві випадки з життя, приколи. Іноді вона дає мені їх почитати, і ми разом сидимо й сміємося з них. Захотілося й собі щось таке зробити.
А хлопці ведуть щоденники?
Ну, звісно, ведуть! Можливо, не всі, але багато з них також люблять довірити свої таємниці зошиту. Але ж хіба вони в цьому зізнаються?
Галина МАРКІВ
Заведи свій блог!
Дедалі частіше народ заводить щоденники в Інтернеті. Їх називають блогами, вони розташовані на спеціальних сайтах типу: www.li.ru,
www.blogpost.com. Перевага блогів у тому, що ваші записи можуть прочитати інші, а також їх прокоментувати.
Повернутися назад