«Панно краще, ніж сіра стіна чи універмаг»
Панно, встановлене позаду пам’ятника Т. Шевченкові на Центральній площі, зараз чи не перша закінчена оздоба до ювілею Чернівців. Тож викликало обговорення і дискусії.
– Власне, ідея вивісити панно на цій стіні виникла в департаменті містобудівного комплексу, – розповів начальник відділу дизайну департаменту Манолій МАНЧУЛЕНКО. – Потім пропозиція обговорювалася на засіданні оргкомітету з підготовки до свята. Ідея відтворити частину грамоти Олександра Доброго з першою згадкою про місто, копію якої місто отримало з Москви, була підтримана віддразу. Обговорення бокових частин тривало довше. Були пропозиції зобразити там деякі найвідоміші та найкращі будівлі Чернівців. Однак врешті-решт зійшлися на варіанті, який поєднує історію і сучасність – карта старих Чернівців XVIII століття і сучасний вигляд з космосу. Втілював ідею підприємець Владислав Варварюк, який виготовив і встановив панно. Профінансував усі роботи, а це трохи більше 80 тисяч гривень, фонд "Чернівці-600".
Манолій Манчуленко каже, що панно на металевому каркасі досить міцне і може пережити без втрат не лише найближчу зиму, а й ще кілька років. Тим більше, що наразі концепцію забудови площі позаду пам’ятника не затверджено, отож панно мусить прикривати неестетичну стінку в центрі міста.
Свої думки про нову оздобу висловили відомі у місті люди.
В’ячеслав КИШЛЯРУК, архітектор:
– Загалом панно виглядає непогано – як інформативний стенд, присвячений святкуванню 600-ліття Чернівців. Особливо пізнавальним воно буде для численних гостей, які до нас приїдуть через місяць. Доки не визначено концепцію цієї частини Центральної площі, така прикраса там доречна. Але я сприймаю панно лише як тимчасовий декоративний елемент, який навряд чи повинен залишатися після свята.
Тамара СЕВЕРНЮК, поетеса:
– Зважаючи на те, як виглядає бетонна стіна позаду пам’ятника, а також на те, що до свята залишилося мало часу, таке панно сприймається нормально. Але лише тимчасово. Нині стоїть пам’ятник Т. Шевченкові на тлі символіки 600-ліття Чернівців. Вважаю, що було б доречним всю частину Центральної площі довкола присвятити Великому Кобзареві. Тобто створити на стіні мозаїку або горельєф на теми творів Шевченка, прикрасити квітами, що в’ються. У нашому місті є достатньо чудових митців, які могли би втілити цю ідею.
Володимир СТАРИК, голова товариства "Український народний дім":
– Вважаю панно однозначно кращим, ніж універмаг, який там хотіли збудувати. Загалом ідея непогана поєднати старе і нове – грамоту, карти Чернівців різних епох. Ось тільки виконання, вважаю, не дуже вдале. Адже ні текст грамоти неможливо прочитати, ні на картах не видно окремих вулиць. Нечітко зображено дрібні деталі, картина зливається в кольорові плями.
Ігор ДОВГАНЬ
– Власне, ідея вивісити панно на цій стіні виникла в департаменті містобудівного комплексу, – розповів начальник відділу дизайну департаменту Манолій МАНЧУЛЕНКО. – Потім пропозиція обговорювалася на засіданні оргкомітету з підготовки до свята. Ідея відтворити частину грамоти Олександра Доброго з першою згадкою про місто, копію якої місто отримало з Москви, була підтримана віддразу. Обговорення бокових частин тривало довше. Були пропозиції зобразити там деякі найвідоміші та найкращі будівлі Чернівців. Однак врешті-решт зійшлися на варіанті, який поєднує історію і сучасність – карта старих Чернівців XVIII століття і сучасний вигляд з космосу. Втілював ідею підприємець Владислав Варварюк, який виготовив і встановив панно. Профінансував усі роботи, а це трохи більше 80 тисяч гривень, фонд "Чернівці-600".
Манолій Манчуленко каже, що панно на металевому каркасі досить міцне і може пережити без втрат не лише найближчу зиму, а й ще кілька років. Тим більше, що наразі концепцію забудови площі позаду пам’ятника не затверджено, отож панно мусить прикривати неестетичну стінку в центрі міста.
Свої думки про нову оздобу висловили відомі у місті люди.
В’ячеслав КИШЛЯРУК, архітектор:
– Загалом панно виглядає непогано – як інформативний стенд, присвячений святкуванню 600-ліття Чернівців. Особливо пізнавальним воно буде для численних гостей, які до нас приїдуть через місяць. Доки не визначено концепцію цієї частини Центральної площі, така прикраса там доречна. Але я сприймаю панно лише як тимчасовий декоративний елемент, який навряд чи повинен залишатися після свята.
Тамара СЕВЕРНЮК, поетеса:
– Зважаючи на те, як виглядає бетонна стіна позаду пам’ятника, а також на те, що до свята залишилося мало часу, таке панно сприймається нормально. Але лише тимчасово. Нині стоїть пам’ятник Т. Шевченкові на тлі символіки 600-ліття Чернівців. Вважаю, що було б доречним всю частину Центральної площі довкола присвятити Великому Кобзареві. Тобто створити на стіні мозаїку або горельєф на теми творів Шевченка, прикрасити квітами, що в’ються. У нашому місті є достатньо чудових митців, які могли би втілити цю ідею.
Володимир СТАРИК, голова товариства "Український народний дім":
– Вважаю панно однозначно кращим, ніж універмаг, який там хотіли збудувати. Загалом ідея непогана поєднати старе і нове – грамоту, карти Чернівців різних епох. Ось тільки виконання, вважаю, не дуже вдале. Адже ні текст грамоти неможливо прочитати, ні на картах не видно окремих вулиць. Нечітко зображено дрібні деталі, картина зливається в кольорові плями.
Ігор ДОВГАНЬ
Повернутися назад