Немає заповіту: хто в Україні першим успадкує майно та як розподілять спадщину

Якщо людина померла і не залишила заповіту, її майно успадковують родичі та інші особи, визначені законом. Право на спадщину залежить від черги спадкування: наступні черги отримують право на майно, якщо немає спадкоємців попередньої черги або вони не прийняли спадщину чи відмовилися від неї.

Про це нагадує Міністерство юстиції України.


Спадкування за законом застосовують також у випадках, коли заповіт визнали недійсним, спадкоємці за заповітом відмовилися від спадщини або не прийняли її. Якщо заповіт охоплює лише частину майна, решту розподіляють за законом.

Хто має право на спадщину: п’ять черг спадкоємців

Перша черга — діти померлого, чоловік або дружина, які пережили спадкодавця, та його батьки. До цієї черги належать також усиновлені діти. Діти, народжені поза зареєстрованим шлюбом, мають такі самі спадкові права за умови юридично встановленого походження від померлого.

Друга черга — рідні брати та сестри померлого, а також баба й дід з боку матері та батька.

Третя черга — рідні дядько та тітка спадкодавця.

Четверта черга — люди, які проживали з померлим однією сім’єю щонайменше п’ять років до відкриття спадщини. За визначених законом умов вони також можуть претендувати на майно, навіть якщо не є родичами.

П’ята черга — інші родичі померлого до шостого ступеня споріднення включно. Перевагу мають родичі ближчого ступеня споріднення. До цієї черги також належать утриманці, які не були членами сім’ї померлого, але щонайменше п’ять років отримували від нього матеріальну допомогу як єдине або основне джерело засобів до існування. Йдеться про неповнолітніх або непрацездатних осіб.

Такий порядок визначає Цивільний кодекс України. Наступна черга отримує право на спадщину, якщо немає спадкоємців попередньої черги, їх усунули від спадкування, вони відмовилися від спадщини або не прийняли її.

Чи можуть успадкувати майно онуки та племінники

Так, у певних випадках право на спадщину мають родичі, які не входять до основної черги спадкоємців. Для цього закон передбачає спадкування за правом представлення.

Наприклад, онуки можуть отримати частку спадщини, яка належала б їхній матері або батькові, якби ті були живими на момент відкриття спадщини. Так само племінники можуть успадкувати частку, яка належала б їхнім матері або батькові — брату чи сестрі спадкодавця.

Якщо право на відповідну частку мають кілька нащадків померлого спадкоємця, її розподіляють між ними порівну.

Чи можна змінити черговість спадкування

У передбачених законом випадках черговість можна змінити. Спадкоємці можуть укласти відповідний договір після відкриття спадщини, посвідчивши його в нотаріуса.

Також спадкоємець наступної черги може звернутися до суду. Зокрема, суд може надати йому право спадкувати разом зі спадкоємцями попередньої черги, якщо буде доведено, що він тривалий час опікувався померлим, матеріально його забезпечував або допомагав йому, коли той через похилий вік, тяжку хворобу чи каліцтво перебував у безпорадному стані.

Сам факт родинних зв’язків або періодичної допомоги не дає автоматичного права на спадкування разом зі спадкоємцями попередньої черги.

Як розподіляють майно між спадкоємцями

За загальним правилом частки спадкоємців за законом є рівними. Водночас спадкоємці можуть домовитися про інший розподіл майна, дотримуючись установлених законодавством вимог.

Для зміни часток у рухомому майні достатньо усної домовленості. Якщо йдеться про нерухомість або транспортні засоби, угода про зміну розміру часток має бути письмовою та нотаріально посвідченою.

Отже, якщо заповіту немає, насамперед право на спадщину мають діти померлого, його чоловік або дружина та батьки. До наступних черг переходять у випадках, визначених законом, а розмір часток зазвичай є рівним, якщо спадкоємці не домовилися про інше.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram