Не "відкривати книжку" і "включати світло": 7 мовних помилок, які псують українську

Фото ілюстративне

В українській мові є слова, які здаються взаємозамінними, але насправді позначають різні дії. І тому ми часто користуємося одним звичним дієсловом там, де українська пропонує кілька точніших варіантів.

І якщо розібратися в цій різниці раз, багато щоденних мовних сумнівів зникнуть самі собою. Розглянемо прості приклади помилок, щоб більше їх не робити, з посиланням на пояснення філологині Ксенії Тараненко.


Що ми робимо з книжкою, світлом, дверима – які дієслова ми часто плутаємо?

У діях, які ми робимо щодня, часто ховаються мовні помилки. Все через те, що ми переносимо звичні конструкції з однієї мови в іншу й навіть не помічаємо цього.

Найчастіше дієслово, яке використовують помилково, – "відкривати". У мовленні ми можемо "відкривати" – двері, очі, книжку, вікно.

Але слово має зовсім інше значення:

Відкривати – це робити доступним те, що було закритим; відчиняти щось, знімати покривало чи перешкоду. Також слово має значення – виявляти щось нове, з'ясовувати невідоме, започатковувати діяльність або установу.

Тож його доречно казати, коли ми:

відкриваємо магазин,

відкриваємо нові можливості,

відкриваємо таємницю.

Крім того, можна "відкрити вогонь", – коли позначаємо початок дії, а саме – обстрілу.

А як бути з іменниками, які ми "відкриваємо" не тим дієсловом? Ось як можна висловитися точніше:

Не "відкривати книжку / зошит", – а розгортати книжку / зошит.
Не "відкривати кран", – а відкручувати кран, – якщо йдеться про вентиль, який треба повернути.
Не "відкривати очі", – а розплющувати очі, – коли йдеться про фізичну дію.
Не "відкривати рот", – а розтуляти рот.

Але, "відкривати очі" теж правильно, коли маємо на увазі усвідомлення чогось: наприклад, "ця розмова відкрила мені очі на проблему". Тут уже йдеться не про фізичний рух, а про розуміння.

Тому слово "відкривати" не універсальне, а українською ми говоримо зрозуміліше і різноманітніше.

А як бути зі світлом?

Ще одна поширена калька пов'язана з вимикачами та світлом. Часто можна почути: "Включи світло!"

В українській мові є слово "включати" і воно багатозначне:

Включати – залучати когось або щось до певного складу, переліку, групи чи програми; робити частиною чогось. Також слово вживають у значенні приєднувати до певної системи або процесу.
І доречне воно у таких варіантах: включати до списку учасників, включати до складу команди, включати пункт до програми заходу.

Коли ж йдеться про подавання електричного струму до приладу або початок його роботи, в українській мові доречно вживати – "вмикати":

вмикати світло / лампу /ліхтарик,
вмикати телевізор,
вмикати праску.

Що ж ми робимо з дверима чи вікном?

Хтось постукав у двері – і ми йдемо їх "відкривати". А коли хочемо провітрити кімнату, то "відкриваємо" вікно. Здавалося б, усе правильно. Але в таких ситуаціях точніше сказати "відчиняти". Тому:

двері, вікно, кватирку, ворота – прочиняють, відчиняють, зачиняють.

Якщо ж двері замкнені на ключ, спочатку їх відмикаємо, а вже потім відчиняємо.

А як бути з пляшками? Тут теж є своя мовна тонкість! Запам'ятайте: пляшку, у якій є корок (пробка), вино, шампанське – відкорковуємо.

А якщо має кришку, яку потрібно відкрутити, – відкручують кришку або просто відкривають пляшку.

Отже, двері відчиняємо, замок відмикаємо, а пляшку відкорковуємо. Здавалося б, дрібниці, але саме вони допомагають добирати точніші слова!

Чому ми так часто помиляємося? Бо мова складається не лише зі слів, а й зі звичних сполучень.

Мовознавиця Оксана Дільна у фаховому журналі "Культура слова" пояснює, що в українському мовленні подібні кальки виникають через перенесення звичних для російської мови сполучень слів.

Ми можемо знати українські відповідники, але автоматично будувати фразу за зразком іншої мови, яку знаємо і довгий час чули та бачили – телебачення, реклама, преса, оголошення. Так і закріпилися кальки.

І що частіше помічатимемо такі дрібниці, то природніше звучатиме наша українська.

Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram