"У нас немає чим евакуювати поранених": військовий заявив про проблему на фронті

Відео, на якому командир роти особисто ризикує життям задля порятунку двох важкопоранених бійців, сколихнуло Мережу. Військові потрапили під удар, а спроба евакуювати їх за допомогою наземного роботизованого комплексу провалилася. За цим відчайдушним учинком криється масштабна системна проблема: в Україні фактично відсутня ефективна інфраструктура для евакуації з так званої "кілзони".
Про це пише військовий та громадський діяч Ігор Луценко.
Проблема евакуації поранених: чому героїзм командирів компенсує системний провал
"Я бачу героїзм окремої людини, котра намагається протистояти глобальній трагедії. Глобальна трагедія полягає у тому, що у нас немає чим евакуювати поранених. Будь ласка, зрозумійте, що сучасний НРК зазвичай не підходить для евакуації поранених. Це — засіб для евакуації тіл загиблих, не більше", — пише Луценко.
НРК зазвичай — це повільні платформи зі швидкістю 7–10 км/год, без належного протимінного та протидронового захисту. Вони перетворюються на легку мішень для ворожих FPV-дронів або підриваються на мінах, що робить операцію з порятунку поранених довгою та вкрай ризикованою.
"Це — рішення, яке застосовується від відчаю, від відсутності нормальних засобів. У зв’язку з тим, що немає нічого іншого. Що у цьому питанні у нас повний функціональний провал".
Відсутність швидкої та захищеної евакуації означає, що навіть легке поранення на передовій може стати смертельним через неможливість вчасно надати медичну допомогу.
Ігор Луценко пише, що кошти на евакуацію бійців від партнерів є, однак витратити їх на щось справді ефективне держава наразі не спроможна.
Ефективним рішенням у таких умовах є використання важкоброньованого транспорту — автомобілів класу MRAP, типу "Козак", "Варта", Cougar чи M-ATV або спеціально захищених великогабаритних НРК. Вони мають бути оснащені засобами РЕБ, протикумулятивними екранами та потужним протимінним захистом.
Головним бар’єром залишається бюрократія. Проблема полягає не у відсутності коштів, а у відсутності чітко сформованої державної потреби. Військовий наголошує: війна — це математика, де інвестиція в захист є суттєво вигіднішою за наслідки втрати людей.
"Зробимо такі припущення: нехай екіпаж — це 4 особи, у разі вогневого ураження транспортного засобу з них гине в середньому 2 особи. Втрати держбюджету становлять в такому разі 720 тисяч доларів. Як бачимо, інвестиція в таку техніку надзвичайно вигідна, оскільки становить в більшості випадків 30–50% від очікуваних збитків бюджету внаслідок загибелі військовослужбовців".
"Завдяки Марії Берлінській, я потрапив з цією проблемою до Сирського, котрий тоді був головкомом. Він концепцію великих броньованих НРК/автомобілів підтримав, але ця ініціатива загубилася в паперових морях інстанцій та відомств".
Альтернативами або доповненнями до бронетехніки можуть стати потужні важкі коптери для повітряної евакуації, а також дистанційно керовані роботизовані системи ураження та розвідки.
Розвиток таких технологій може мінімізувати присутність особового складу в зонах найбільшого ризику, проте це вимагає системних управлінських рішень та змін у підходах до забезпечення фронту.
Командир врятував бійців з-під російської атаки
Нагадаємо, командир роти 475-го окремого штурмового батальйону Владислав Польський особисто врятував побратимів із підрозділу ударних безпілотників "Code 9.2". Двоє військових зазнали важких поранень під час повернення з виконаного завдання, коли їх атакували російські дрони "Молнія".
Бійці втратили можливість пересуватися самостійно, а відправлена для їхньої евакуації наземна роботизована платформа була уражена ворожим дроном. Обидва поранені опинилися без укриття на відкритій місцевості під загрозою повторного удару росіян.
Щоб заощадити час, Владислав Польський вирушив на допомогу на цивільному пікапі навіть без бронежилета. Він під’їхав до пошкодженого робота, самотужки перемістив важкопоранених у кузов автомобіля та вивіз їх у безпечне місце.
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
Повернутися назад