Понад століття тому чернівецькі готелі мали власні конюшні

Тут зупинялися європейські знаменитості, проводили бали, виступали відомі музиканти, була вишукана кухня.

Найбільше готелів було на нинішніх площах Центральній та Філармонії, вулиці Поштовій, біля церкви Святої Параскеви. "Під трьома коронами", "Під золотим кораблем", "Під золотою рибкою", "Під чорним орлом", "Молдавія", "Русь", "Париж", "Брістоль", "Кронпринц", "Централь", "Вайс", "Золотий лев"… І навіть з дотепними назвами – "У свинячому кварталі", "За останній гріш".

{reklama}

На Центральній площі в будинку №9 за Австрії знаходився готель Weis ("Білий"), де розміщувалася відома цукерня Тесаржа. Тут збирався торговий люд, аби погомоніти про бізнесові справи німецькою, українською, румунською та польською мовами. У жовтні 1894 року в цьому готелі зупинявся професор Михайло Грушевський. Місцева інтелігенція влаштувала на його честь у ресторані готелю бенкет, на якому співали "Ще не вмерла Україна" і "Не пора, не пора".

На Центральній площі знаходився ще один готель "Бель В’ю" ("Чудовий краєвид"). Його назва досі збереглася на фасаді будівлі. У готелі було 16 кімнат і кафетерій. Він на ті часи мав електричне освітлення і телефон.

У чотириповерховій кам’яниці – на розі площі Ринок (Центральна) та вулиці Університетської – був престижний готель "Під чорним орлом". Тут зупинялися всі знаменитості та урядовці, які приїжджали до Чернівців. У готелі мешкав у серпні 1859 року Юрій Федькович. Тут зупинявся письменник Шолом-Алейхем, який жартома називав готель "Чорним півнем". У готелі була вишукана кухня і особливі страви, яких не можна було скуштувати ні в Парижі, ні у Відні. Цей готель проіснував найдовше. У радянський період він був відомий як "Верховина". Зараз тут головний корпус ЧТЕІ КНТУ. Про перебудову готелю "Чорний орел" 1862 року повідомляв "Недільний листок": "Власник готелю Шьоц подбає у майбутньому навіть про танцюристів і влаштує залу для проведення балів". У листопаді 1868 року газета "Czernowitzer Zeitung" писала, що в цьому готелі проживали Михаїл граф Кочубей – поміщик з Одеси, Августіна Брессант – дружина рантьє з Парижа, барон фон Мустаца – землевласник із Садагури.

На вулиці Поштовій у 1910 році спорудили п’ятиповерховий готель "Золотий лев". Зберігся геральдичний барельєф лева на фасаді кутової башти. Як згадується в книжці "Чернівці. Історичні вулиці, будинки та видатні особистості", в готелі збиралося найкраще літературне товариство міста. Сюди на філіжанку кави та "гутірку" сходилися щосуботи члени "Руської бесіди": професори Степан і Роман Смаль-Стоцькі, Зенон Кузеля з дружиною Ольгою, Василь Сімович. Мирон Кордуба… До них приєднувалися Ольга Кобилянська та Богдан Лепкий.



Першим власником готелю "Молдавія", який прилягав до храму Святої Параскеви, був Якоб фон Мікулі – батько відомого музиканта Карла Мікулі. У спогадах сучасників є свідчення, що ця будівля свого часу вважалася центром культурно-мистецького життя міста та й всього краю. У травні 1847 року тут приймали відомого угорського композитора, піаніста і диригента Ференца Ліста. Він дав два концерти у великому залі готелю "Молдавія". Незважаючи на високу вартість квитків, усі місця були зайняті. У листопаді 1868 року, як писала газета "Czernowitzer Zeitung", в "Молдавії" проживали: Йоган Барніцький – страховий агент із Кишинева, Отто Доллар – будівельний підприємець із Брно, Йозеф Дігустинський – будівельний підприємець з Молдавії, граф Блюхер – землевласник із Прусії.



Цікаві факти про призначення чернівецьких ресторанів і готелів австрійського періоду описує письменник Василь Кожелянко у своїй книжці "Срібний павук". Він розповідає про детективів кримінального бюро Чернівецької квестури поліції Кароля Штефанчука та Гельмута Гартля, які у ресторані готелю "Пажура Нягре" ("Чорний орел") сиділи в засідці на найнебезпечнішого розбійника міста Думітра Кантеміра. В цьому готелі його коханка працювала кельнеркою.

Аби привабити відвідувачів, готелі рекламували у місцевих газетах. Приміром, про готель "У принца Австрійського" (згодом "Палас") писали: "Готель обставлений по-новому, солідно та елегантно, за сучасною модою, з усіма зручностями. Ціни помірні, обслуговування своєчасне й уважне. Сподіваюся якнайкраще задовольнити всі побажання шановної подорожуючої публіки. Із повагою Вільгельм Тіттенгер".

Цікаві факти
*На розі вулиць Руської та Головної знаходився готель "Paris" (Париж), який мав 10 номерів. Тут також були кав’ярня та дві конюшні на 30 коней. У роки Першої світової війни готель використовували для військових потреб.



*Будівля нинішнього художнього музею була зведена в 1900-1901 роках на місці готелю "Russie". Поруч знаходився ще один готель "Weis", який спорудили у середині ХІХ століття. Спершу це був особняк губернатора Буковини. Австрійський імператор Франц Йосиф зупинявся тут під час свого візиту до Чернівців 1855 року. Згодом будівлю використовували як готель. Зараз тут Румунський народний дім.

*На тодішній вулиці Ратушній, 6 (нині Головна, 34) знаходився готель "Метрополь", пізніше переймонований на "Централь". Його першим власником був Ісаак Требич. Відтак заклад перейшов у власність фундації Гайнріха та Жозефіни Вагнерів, яка допомагала дітям-сиротам. У кав’ярні-ресторані готелю відвідувачам пропонували найкраще обслуговування, прекрасні вина та лікери. Готель мав 17 номерів – 9 односпальних і 8 двоспальних, велику залу для ресторану та конюшню на 8 коней. У 1894 році тут встановили автономну динамомашину, за допомогою якої електрифікували готель і ресторан.

*Площу Філармонії прикрашає імпозантна будівля колишнього готелю "Брістоль". Його відкрили 31 липня 1906 року. В готелі було 57 кімнат і три ліфти. Тут селилися заможні відвідувачі міста. У 1940 році приміщення націоналізували, оцінивши його в чотири мільйони лей. Зараз тут проживають студенти-медики.

*Нинішній готель "Київ" спорудили в 1830-1840 роках. Спершу він називався "Kronprinz", після ремонту 1902-1903 років – "Metropol", після перебудови 1926 року – "Palace".

*Ще один відомий готель "Бель В’ю" ("Чудовий вид") знаходився на розі нинішніх Центральної площі та вулиці Кобилянської, про що досі свідчить напис на фасаді. З балкона відкривався прекрасний вид на площу. Власником готелю був Герман Глаубарт. Про інтер’єр готелю та ресторану писала газета "Bukoviner Post": настінні картини ресторану написав архітектор Моргенштерн у співпраці з художником Євгеном Максимовичем.
Підготувала Надія БУДНА
Фото з колекції Едварда Туркевича

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram