Кислотні дощі спричинюють алергії і можуть навіть руйнувати будинки

– Опади збирали впродовж жовтня 2005 року. Здивувало, що за місяць тричі випадав дощ, кислотність якого становила 4,56-3,67. Це високий небезпечний рівень: у рослин з’являються некрози, передчасно падає листя, – розповідає учениця 11 класу Лужанської загальноосвітньої школи Кіцманського району, дійсний член Буковинської малої академії наук хіміко-біологічного факультету Оксана ЛАКУСТА.
Забруднення території можна визначити за допомогою рослин.
Її робота "Біотестування опадів на прикладі селища Лужани" вирізнялася з-поміж інших учнівських тем унікальністю та серйозністю дослідження. Перемога на цьому конкурсі надала можливість Оксані вступити за результатами співбесіди до Києво-Могилянської академії або ж вступити поза конкурсом до Чернівецького національного університету.
– Конкурс мав три етапи: оцінювання, тестування та захист наукових робіт, – розповідає Оксана. – Заключний етап конкурсу відбувався у Києві. На третьому етапі цього конкурсу в секції "екологія" змагалися за перемогу 29 учасників з усієї України.
У роботі мені дуже допомогли моя мама та вчителька біології Марія Олійник, а також наукові керівники з біологічного факультету Чернівецького національного університету – доцент Ірина Ситникова та професор Світлана Руденко.
– Що таке біотестування опадів та які результати ваших досліджень?
– Біотестування – це тестування за допомогою біологічних об’єктів – рослин або тварин. Моя робота побудована на дослідженні рослин крес-салату та редису, за допомогою яких можна визначити забрудненість селища та порівняти отримані гранично допустимі концентрації з надрукованими даними.
Спочатку я поділила селище на шість точок, з яких брала на дослідження опади у п’ятиразовій повторюваності методом конверта. Далі збирала середнє арифметичне з п’яти відер і відвозила на дослідження в університет. А вже там здійснювала вимірювання опадів на кислотність.
За високої кислотності можливе й випадання волосся
Оскільки такі опади характеризуються випаданням важких металів, то, накопичуючись в організмах як тварин, так і людини, вони можуть призводити до різноманітних захворювань дихальних шляхів, порушення травної та нервової систем. Якщо рідина з таким рівнем кислотності безпосередньо торкається відкритих ділянок тіла, можуть з’являтися червоні плями та свербіж. За високої кислотності можливе й випадання волосся.
Загалом, кислотні дощі спричинені порушенням природних циклів, що зумовлені викидами заводів та підприємств, автотранспорту. У нашому населеному пункті великі викиди в атмосферу здійснюють експериментальний завод, завод "Металік", бетонний завод.
Ще одним фактором, що призводить до випадання кислотних дощів, є спалення сміття, особливо пластикових відходів. Тож виходить, що появу кислотних дощів можна певною мірою передбачити – їх слід очікувати здебільшого восени та навесні, коли населення інтенсивно спалює на своїх ділянках різне сміття. Плюс до того незмінні викиди вихлопних газів автотранспорту та відходи підприємств.
Кислотні дощі можуть набувати різного забарвлення – від світло-коричневого до жовтуватого, або нейтрального, залежно від різновиду викидів.

Коментар фахівця
Світлана РУДЕНКО, професор кафедри загальної та експериментальної екології Чернівецького національного університету:
– Проблема кислотних дощів досить актуальна, в тому числі й для Чернівецької області. Чимало людей запевняють, що для нашого регіону кислотні дощі не є проблемою, оскільки в Чернівецькій області немає чинників, що зумовлюють випадання кислотних дощів. Але це не так. Річ у тім, що не потрібно забувати про транскордонне перенесення повітряних мас. Доволі часто епізодичні зміни стану атмосфери зумовлені перенесенням на значні відстані чинників, що зумовлюють кислотні дощі. Саме тому існує багато екологічних конвенцій про чинники кислотних дощів та їх транскордонне перенесення. Чинниками, що зумовлюють кислотні дощі, є оксиди сірки (джерело – теплові електростанції) та оксиди азоту (джерело – підприємства та автотранспорт). Якщо говорити про формування на нашій території кислотних дощів, то вони переважно зумовлені транскордонними перенесеннями та перевантаженням нашої території автотранспортом. До цього додається також і гірський рельєф, що затримує повітряні маси. Появі кислотних опадів сприяє і спалювання сміття, залежно від вмісту в ньому сполук азоту та сірки. Хочу додати, що ця проблема ще потребує додаткових досліджень.
– Чи може пересічна людина визначити, чи дощ є кислотним?
– Кислотні дощі пересічній людині за зовнішніми проявами визначити важко. Рослини по-різному реагують на дію таких опадів. Наша кафедра – єдина в Україні, що застосовує штучні екосистеми – мікрокосми. Ми використовуємо всі пріоритетні породи дерев, що є у Чернівцях, і висаджуємо дерева в мікрокосми – беремо петпляшки, вмонтовуємо рослини і впливаємо на них кислотним дощем. У такий спосіб бачимо, як яка порода реагує на кислотні дощі.
У роботі Оксани Лакусти під час дослідження кислотних опадів було використано метод біотестування – із застосуванням насіння крес-салату та редису. В лабораторних умовах насіння поливали дощовою водою, яку було зібрано в смт Лужани. Таким чином було підтверджено, що кислотні дощі, хоча й епізодично, але можливі у Чернівецькій області.
– Якої шкоди завдають кислотні дощі?
– Для людини кислотні дощі несуть небезпеку захворювання на виразку кишково-шлункового тракту, якщо ці дощі підкислюють джерела забору питної води, можуть викликати й алергії. Такі опади можуть призводити до руйнації будівель, що побудовані з вапняку. Ось, наприклад, подібна до нашої резиденції буковинських митрополитів споруда у Празі руйнується. За попередніми прогнозами, причиною цього є кислотні дощі".