«Чернівецька публіка – хитра»

Минулими вихідними у Чернівцях побували такі зірки театру і кіно, як Людмила Гурченко та Сергій Шакуров. Незважаючи на дорогі квитки на виставу "Випадкове щастя міліціонера Пєшкіна" (від 70 до 150 гривень), зал облмуздрамтеатру був забитий вщерть. Усі стоянки навколо храму мистецтв також були забиті потриманими німецькими "Мерседесами" та новенькими корейськими автомобілями. Довершував картину "газик" зразка 1974 року із хмельницькими номерами та гігантським синьо-жовтим прапором.
Такі зірки у Чернівцях – нечасті гості, тому публіка, 70 відсотків якої становили жінки бальзаківського і ранньобальзаківського віку, тішилася й аплодувала від душі.
Слід віддати належне і артистам – грали вони чудово.
Розчарованими залишилися лише журналісти, яким зірки категорично відмовили бодай в коротеньких інтерв’ю, та спраглі до автографів театрали.
Пощастило лише тим, хто підслухав біля гардеробу бесіду про те, що за кілька хвилин Сергій Шакуров та Людмила Гурченко вийдуть із службового входу і сядуть до елегантного "SUZUKI". Справді, Сергій Шакуров філософськи споглядав біля автомобіля натовп фанатів, який періодично оточував його щільним кільцем, щоби сфотографуватися, та приречено залишав свої автографи у блокнотах.
Кореспондент "МБ" поцікавився у Сергія Шакурова його враженнями від чернівецького глядача.
– Публіка хитра.
– Що означає "хитра"?
– На жаль, не дуже підготовлена. Підготовлена публіка – це театральна публіка, яка розуміє, правильно реагує. У Києві, де ми грали, правильна публіка. Відчувається, що до них часто приїжджають артисти, вони багато бачать. До вас рідко приїжджають, а люди поступово відвикають від мистецтва.
Глядачі неадекватно реагують. Зал не дуже добре розуміє, що відбувається на сцені. До вас слід частіше привозити вистави. Публіка ж, як спортсмен, – тоді натренує себе.
Якщо вам щось і привозять, то, напевно, неякісне. Це також псує публіку.
– Як вам наш театр?
– Будівля – грандіозна. Грати тут – саме задоволення. Можна пошепки грати, і буде все чути, але, на жаль, глядач не готовий.
– Чи ображає такий глядач?
– Ми вже ні на що не ображаємось. Це молоді можуть ображатися, а ми до усього звикли. Ми таке бачили, що…
– Що ви бачили?
– Все…