За боєприпасами можна вивчати історію

– "Хлопці, ви подивіться під вуликом у саду, там точно щось закопано", – сказала нам старенька бабуся. – Коли ми копнули, то знайшли шість гранат та 500 патронів, – розповідає Володимир Островський, заступник начальника групи піротехнічних робіт, начальник обслуги загону технічної служби ГУМНС Чернівецької області. – Незважаючи на час та іржу, боєприпаси залишаються смертельно небезпечними.
Весна та осінь врожайні на снаряди та гранати
– Найбільше боєприпасів часів минулих воєн ми знаходимо навесні та восени, коли розпочинаються польові роботи, у місцях інтенсивних боїв, переправ, укріплень, – продовжує Володимир Островський. – Люди викопують, виорюють боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн. Найбільше таких знахідок у Новоселицькому, Кіцманському, Хотинському районах та Чернівцях. Із часів Першої світової війни на лінії Бояни, Слобода, Чорний Потік досі збереглися окопи, в яких є багато боєприпасів. З часів Другої світової війни їх найбільше залишилося поблизу села Хрещатик та в Хотинському і Кельменецькому районах. Щороку доводиться знешкоджувати від 1200 до двох тисяч боєприпасів. Причому, їхня кількість із роками не зменшується. Минулого року за 69 виїздів ми знешкодили 2300 небезпечних знахідок.
Знешкоджуємо боєприпаси, які знаходять місцеві мешканці і повідомляють нас та які виявляємо самі під час перевірок. Ми опитуємо місцеве населення, де були бої та укріплення. За допомогою міношукачів визначаємо, де багато металу. У Топорівцях одна бабуся розповіла, що під час війни селом йшов військовий обоз. Розпочався авіаналіт, і всі вояки порозбігалися. Селяни кинулися забирати з обозу коней та речі. Вона пам’ятає, як її батько щось приніс та закопав. Сказала, щоби ми перевірили, що закопано під вуликом у саду. Ось там ми і знайшли шість гранат і 500 патронів.
Найнебезпечніші – авіабомби
Виявити боєприпаси можна у найнесподіваніших місцях. У Садгорі в Чернівцях одного разу знайшли снаряд просто в стіні будинку. Під час обстрілу він увійшов у стіну та не розірвався. А натрапили на нього під час ремонту, більш ніж через півстоліття. Якщо бувають повені, боєприпаси вимиває водою з річок. Часто їх знаходять у гравії, який видобувають. Знаходили й у металобрухті. 2001 року в купі брухту виявили вісім снарядів.
Населення по-різному реагує на небезпечні знахідки. Переважно ставляться з розумінням, повідомляють про знахідку владу, викликають нас.
Боєприпаси часів Першої та Другої світових воєн з часом стають ще більш небезпечними. Незважаючи на роки та корозію, вони втрачають ступені захисту від вибуху, які є у всіх боєприпасів. Якщо їх зрушити з місця, може статися вибух. Найбільш небезпечні – авіабомби. Якщо бомба впала на землю з літака, то перебуває вже на бойовому взводі і готова до вибуху. Через корозію розрізнити, який підривач у авіабомби, доволі важко. Трапляються навіть бомби із годинниковими механізмами. Потім за ступенем небезпеки йдуть мінометні міни, за ними – ручні гранати, відтак – снаряди.
Під час Першої світової війни використовували багато експериментальних боєприпасів. Партію могли випробувати, а потім відмовитися від виробництва таких снарядів чи бомб. Наприклад, є дискова австрійська граната з шістьма підшивачами. Під час Першої світової війни обидві сторони використовували газову зброю. Буковинські піротехніки вже чотири рази мали справу з хімічними боєприпасами. Синильна кислота у герметичних бочках для газометів зберігає свої властивості і є надзвичайно небезпечною. Знаємо, що використовувались тоді і газові гранати. Інформація про них є в Інтернеті, тож мусимо бути готовими і до цього.
Шукати небезпеку допоможе металодетектор
Разом із боєприпасами знаходять і залишки тих, хто їх використовував та їхні речі. За словами Володимира Островського, у Давидівцях Кіцманського району, неподалік від села, якось натрапили на залишки солдата. Поруч із ним були гранати та патрони російського виробництва. Піротехніки часто знаходять пряжки від ременів, ґудзики російських офіцерів, монети, лопати. У Добринівцях відкопали цілий бліндаж, в якому була навіть пічка. Міношукач реагує на весь метал у землі. Бувало, що піротехніків викликали знешкоджувати шматки труби, які переплутали зі снарядами. Проте, незважаючи на помилки, спеціалісти закликають викликати їх у разі найменшої підозри. Розрізнити, що являє собою шмат іржавого металу, може тільки людина зі спеціальною підготовкою та досвідом. Зараз із міністерства буковинським рятувальникам обіцяють дати металодетектор. На відміну від металошукача, за його допомогою вже можна розрізнити, що лежить під землею. Металодетектор буде "бачити" контури предмета на глибині до 3,5 метра. На моніторі буде інформація про глибину залягання, матеріал та розмір знахідки.
Від небезпеки піротехніка захищає спеціальний костюм сапера, який витримує вибух гранати Ф-1 на відстані півтора метра, бронежилети та каски.
Служба піротехніка прирівнюється до участі у бойових діях. Тому всі вони мають статус учасників бойових дій, адже ризикують життям десятки разів на рік.

Що робити, коли ви знайшли боєприпаси
У такій ситуацій слід одразу припинити будь-які роботи у місці знахідки, обгородити його, не допускати сторонніх та негайно подзвонити на "01". Але були випадки, коли люди намагаються розбирати чи ще щось робити із небезпечними знахідками. 2001 року в Глибоцькому районі підлітки знайшли у річці патрони калібру 14,5 міліметра. Коли хлопчаки їх розбирали, стався вибух, і одному покалічило руку.