До Чернівців прибуде чемпіон світу з шахів

Наймолодший чемпіон світу з шахів Руслан Пономарьов під час on-line прес-конференції відповів на запитання "МБ". Шаховий король розповів, зокрема, про свої перші кроки в спорті (як кидався в дитинстві з кулаками на тата після програних партій), досвід "гри всліпу", чемпіонські гонорари.
"Може, я занадто рано став чемпіоном світу"
– Руслане, в скільки років ви зіграли свою першу партію в шахи?
– Вперше грав з батьком у сім років. Може, трохи раніше. Я йому постійно програвав спочатку (сміється – авт.). Якось я це сприймав з не дуже великим задоволенням. Навіть кидався на батька з кулаками (сміється – авт.). Після цього він почав грати зі мною рідше, інколи на нічию. Але минув час, і я почав вигравати.
– В багатьох видах спорту відомий оптимальний вік, коли спортсмени досягають найвищих результатів. Який цей вік в шахах?
– Поки що найоптимальніший для мене вік, напевно, був 18 років, коли я став чемпіоном світу. Складно бути чемпіоном світу в 50 років, бо шахи змінились. Але, наприклад, Ананд став чемпіоном у віці 35 років, якщо не помиляюся. Може оптимальний вік – між 18 і 35. У моєму віці ще можна показувати високі результати. Може я занадто рано став чемпіоном світу, тому багато очікувань. Але це не так вже й просто – в шахах зараз немає такого домінування одного шахіста, як було за часів Карпова чи Каспарова. Зараз чемпіоном світу можна бути рік-два.
– Чи грали ви "всліпу"?
– Це було давно. Мені було років 12. Чотири дошки можу уявляти одночасно. Але рекорд у шахах був на 52 дошках – угорський майстер Флеш. До того ж, він був тяжко хворий, і щоб залишитись в шаховій історії, вирішив провести цей сеанс. Після цього сеансу в нього було таке перенапруження, що він одужав. Я думаю, якщо грати на більш ніж 4 дошках, фізично картинку складно уявляти. Я не дуже серйозно цим займався.
– З метою пропаганди рідного виду спорту ви погодилися би завітати, наприклад, до Чернівців і провести якийсь шоу-варіант сеансу одночасної гри?
– Все залежить від вільного часу. Його не просто знайти. Але в принципі цікаво в таких іграх брати участь. Минулого року, наприклад, брав участь у спортивному фестивалі у Черкасах. Я проводив сеанс одночасної гри.
– Якби не шахи, в якому виді спорту могли би досягти успіхів?
– Мені здається, що я міг би стати ким завгодно. Все в житті цікаво, немає нецікавих професій. Але чимось треба одним займатися, якщо хочеш чогось досягти. Чому шахи? Так склалося. Я народився в Горлівці Донецької області. Батько навчив грати у шахи. Там, де я жив, чимось іншим займатися і не було можливостей. Такі були часи, Україна тільки стала незалежною, і соціальним питанням не приділяли достатньої уваги.
"За чемпіонство
я отримав десь
10 тисяч гривень"
– Ви вважаєте себе забезпеченою людиною? Яку роль в цьому зіграли шахи?
– Я не сказав би, що я бідна людина, але й не заможна. В принципі, шахи – не той вид спорту, на якому можна багато заробляти. Якщо порівняти з футболом, тенісом… Це зовсім інші масштаби. Можливо проблема в тому, що шахи – не олімпійський вид спорту, це накладає свій відбиток на їх популярності. Тим не менше, шахи для мене цікаві. Мені приємно, що в мене є можливість займатися своєю улюбленою справою.
– Анатолій Карпов займається бізнесом і продає унікальні шахи за чималі кошти, Гаррі Каспаров займається політикою, а ви, як екс-чемпіон світу, чим займаєтеся?
– Карпов, тим не менше, продовжує грати в шахи. Зовсім нещодавно я грав з ним на турнірі в іспанському Вітторіа. Він посів останнє місце, не вигравши жодної партії. Все-таки Карпов бере участь у змаганнях, тому що любить шахи. Зараз він перейшов на громадську діяльність – очолює Фонд миру… Я в принципі ще не досяг такого віку, як Карпов і Каспаров, тож можу приділяти увагу шахам.
– Свого часу ви мали зіграти матч з Гаррі Каспаровим. Чому він не відбувся? Може, варто зараз запропонувати Каспарову матч, щоби він повернувся в шахи?
– Матч мав відбутися десь 2003-2004-го. Головною ідеєю було виявити чемпіона світу. Зрештою президент ФІДЕ його відмінив. Мені здається, однією з головних проблем було те, що не було прямого контакту між мною і Каспаровим. Ми спілкувалися через посередника – ФІДЕ – і це був не найкращий варіант…
– Якщо не секрет, який гонорар виплачують за виступи в збірній України?
– Якихось гонорарів немає. Є премії Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту, але вони порівняно з олімпійськими видами спорту – невеликі. За чемпіонство я отримав десь 10 тисяч гривень. Останніх два роки стало якось нецікаво грати за збірну, тому я не грав. Якщо ситуація зміниться, буде інший президент Федерації шахів, можливо, знову буду грати за збірну. У нашої збірної великий потенціал – ми другі в рейтингу ФІДЕ після Росії.