Понад 27 тисяч років тому люди були лише на півдні Франції та на Дністрі
– Людина сучасного типу з’явилася у Європі приблизно 35-40 тисяч років тому. Тоді було невеличке потепління. Потім, коли близько 27 тисяч років тому настало чергове сильне похолодання, в усій Європі люди зникли. Життя збереглося лише у двох сховищах – на півдні Франції, і тут, у кар’єрі на березі Дністра.
У липні нинішнього року Богдан Рідуш разом із бельгійським професором Полем Хезерцом здійснювали у Дорошівцях археологічні розкопки.
– Я зверху прив’язував мотузку і, висячи на ній, зчищав лопатою верхню частину стінки. А потім копали внизу, – розповідає Богдан Тарасович. – У нижній частині – гладенька стіночка, мокра і темна. Цю частину стінки власними руками зачищав Поль Хезерц. Вік цього темного шару – орієнтовно 27 тисяч років. На цьому мокрому місці є щонайменше три культурні шари часів палеоліту. Вони дуже тоненькі, по одному сантиметру, спресовані. Там є кам’яні знаряддя,
кістки тварин, вугілля. Бельгійський професор забрав із собою проби. За результатами радіовуглецевих проб ми будемо точно знати вік археологічного шару – плюс-мінус 500 років.
– На Буковині льодовика не було, – пояснює Богдан Тарасович. – Він закінчився десь на широті Львова, а останній – ще північніше, десь на широті Москви. Але за межами льодовика була холодна пустеля. Тоді у Чернівецькій області був такий клімат, як тепер в Архангельській області – тайга. Для того часу це було дуже тепло.
Науковці стверджують, що відкрита археологічна пам’ятка може прирівнюватися до відомої Молодове на Дністрі, Мітока у Румунії, Косоуци у Молдові та до двох в Австрії та однієї в Чехії. Як стверджує Богдан Тарасович, кар’єр у Дорошівцях є однією із найцінніших пам’яток на території району, області, України і Східної Європи.
– У Німеччині, коли відкривають подібні пам’ятки, їх обвішують червоними прапорцями, – розповідає науковець. – Виходить, що усю Буковину треба обгородити такими прапорцями, бо у нас таких пам’яток багато, а у Німеччині чи Австрії – це велика рідкість.
Подібним до закордонних екскурсійних об’єктів можна було зробити кар’єр із сенсаційним науковим значенням у селі Дорошівці. Проте роботи над пам’яткою тривають на голому ентузіазмі, а для її "окультурення" не вистачає грошей.
Археологічні роботи нинішнього літа здійснювали за власний кошт. Наступного року у нас планується співпраця з бельгійськими науковцями та з київським інститутом археології. А на це передусім потрібні кошти. Спочатку треба попрацювати лопатою, а потім усе розкопувати невеличким ножиком або пензликом. Археологічні шари – дуже тонкі, по 2-3 міліметри. Один радіовуглецевий аналіз коштує 80 доларів, а необхідно хоча б десяток на сезон. Копати треба місяць.
Щоби зробити кар’єр на березі Дністра пам’яткою, матеріалів достатньо. Інформацію Богдан Рідуш зібрав,
об’єкт занесли до реєстру. Але немає рішення облради, яка повинна затвердити статус археологічної пам’ятки.
У липні нинішнього року Богдан Рідуш разом із бельгійським професором Полем Хезерцом здійснювали у Дорошівцях археологічні розкопки.
– Я зверху прив’язував мотузку і, висячи на ній, зчищав лопатою верхню частину стінки. А потім копали внизу, – розповідає Богдан Тарасович. – У нижній частині – гладенька стіночка, мокра і темна. Цю частину стінки власними руками зачищав Поль Хезерц. Вік цього темного шару – орієнтовно 27 тисяч років. На цьому мокрому місці є щонайменше три культурні шари часів палеоліту. Вони дуже тоненькі, по одному сантиметру, спресовані. Там є кам’яні знаряддя,
кістки тварин, вугілля. Бельгійський професор забрав із собою проби. За результатами радіовуглецевих проб ми будемо точно знати вік археологічного шару – плюс-мінус 500 років.
– На Буковині льодовика не було, – пояснює Богдан Тарасович. – Він закінчився десь на широті Львова, а останній – ще північніше, десь на широті Москви. Але за межами льодовика була холодна пустеля. Тоді у Чернівецькій області був такий клімат, як тепер в Архангельській області – тайга. Для того часу це було дуже тепло.
Науковці стверджують, що відкрита археологічна пам’ятка може прирівнюватися до відомої Молодове на Дністрі, Мітока у Румунії, Косоуци у Молдові та до двох в Австрії та однієї в Чехії. Як стверджує Богдан Тарасович, кар’єр у Дорошівцях є однією із найцінніших пам’яток на території району, області, України і Східної Європи.
– У Німеччині, коли відкривають подібні пам’ятки, їх обвішують червоними прапорцями, – розповідає науковець. – Виходить, що усю Буковину треба обгородити такими прапорцями, бо у нас таких пам’яток багато, а у Німеччині чи Австрії – це велика рідкість.
Подібним до закордонних екскурсійних об’єктів можна було зробити кар’єр із сенсаційним науковим значенням у селі Дорошівці. Проте роботи над пам’яткою тривають на голому ентузіазмі, а для її "окультурення" не вистачає грошей.
Археологічні роботи нинішнього літа здійснювали за власний кошт. Наступного року у нас планується співпраця з бельгійськими науковцями та з київським інститутом археології. А на це передусім потрібні кошти. Спочатку треба попрацювати лопатою, а потім усе розкопувати невеличким ножиком або пензликом. Археологічні шари – дуже тонкі, по 2-3 міліметри. Один радіовуглецевий аналіз коштує 80 доларів, а необхідно хоча б десяток на сезон. Копати треба місяць.
Щоби зробити кар’єр на березі Дністра пам’яткою, матеріалів достатньо. Інформацію Богдан Рідуш зібрав,
об’єкт занесли до реєстру. Але немає рішення облради, яка повинна затвердити статус археологічної пам’ятки.
Повернутися назад