«ВВ» відсвяткували 20-річчя
На 200-х представлених фотографіях виставки – історія гурту очима кращих фотографів України, Росії, Торонто і Парижа. Є фото, які зробив сам фронтмен колективу Олег Скрипка. Під час презентації він виглядав якнайкраще – щасливий, усміхнений та ще й у неперевершеному піджаку у клітинку.
Спеціально для виставки реставрували старі фото, негативів від яких вже немає. Сюжети – різні: "Скрипка голиться", "ВВ" грають у футбол із сільськими хлопчаками", "Гурт біля вщент розбитого авто".
Представив публіці Олег Скрипка і свою найдорожчу річ – стару квадратну гітару, яку за радянських часів купив усього за три рублі.
Також "ВВ" у свій день народження презентували альбом "Були деньки".
– Цей альбом – фантазія на тему, як могли би звучати "ВВ" у 80-х роках, якби у СРСР був капіталізм з елементами тоталітаризму, – пояснив Олег Скрипка. – Ми спробували записати його так, нібито у тих хлопців 80-х були американські гітари, класні барабани та можливість записуватися у Лондоні – те, що недоотримали мільйони слухачів, які захоплювалися рок-музикою у 80-х. Ми ідеалізуємо навіть не "ті часи", а їх особливий романтичний смак, настрій, енергетику. Залишаючись у рамках хард-року та рок-н-ролу, ми використали канонічний звук, яким сьогодні вже не грають. (Ю. Боднарюк).
Спеціально для виставки реставрували старі фото, негативів від яких вже немає. Сюжети – різні: "Скрипка голиться", "ВВ" грають у футбол із сільськими хлопчаками", "Гурт біля вщент розбитого авто".
Представив публіці Олег Скрипка і свою найдорожчу річ – стару квадратну гітару, яку за радянських часів купив усього за три рублі.
Також "ВВ" у свій день народження презентували альбом "Були деньки".
– Цей альбом – фантазія на тему, як могли би звучати "ВВ" у 80-х роках, якби у СРСР був капіталізм з елементами тоталітаризму, – пояснив Олег Скрипка. – Ми спробували записати його так, нібито у тих хлопців 80-х були американські гітари, класні барабани та можливість записуватися у Лондоні – те, що недоотримали мільйони слухачів, які захоплювалися рок-музикою у 80-х. Ми ідеалізуємо навіть не "ті часи", а їх особливий романтичний смак, настрій, енергетику. Залишаючись у рамках хард-року та рок-н-ролу, ми використали канонічний звук, яким сьогодні вже не грають. (Ю. Боднарюк).
Повернутися назад