із зали суду
Наприкінці листопада 2005 року в одній з багатоповерхівок на вулиці Головній сталося вбивство. Згідно з матеріалами кримінальної справи, Василь Р., випивши дві пляшки горілки, влаштував сварку і бійку з дружиною Антоніною Л. Жінка ж задушила свого співмешканця. Лікарі швидкої допомоги, які прибули на місце події, констатували смерть.
Ще в шкільні роки друзі пророкували гарне майбутнє Антоніні Л.: дівчинка вчилася на відмінно. Після школи вступила на економічний факультет вузу, який теж закінчила з відзнакою. Вийшла заміж, народила доньку. Однак подружнє життя не склалося, й молода жінка розлучилася. Влаштувалася військовослужбовцем в один із підрозділів чернівецького гарнізону, але згодом підрозділ розформували, і вчорашній прапорщик залишилася без засобів існування. Шість років тому Антоніна познайомилася з Василем Р., мешканцем одного із сіл Кіцманського району. Чоловік був майстром на всі руки, робив ремонти в квартирах, працював на будівництві приватних котеджів. Заробляв добре. Спочатку пара мешкала у селі, але невдовзі переїхала до обласного центру, на квартиру до матері Антоніни. Василь почав зловживати спиртним. Іноді застілля з чоловіком розділяла й Антоніна. Це не сподобалося її матері, яка й вигнала пияків з квартири. Тоді вони облаштувалися у коморі на
восьмому поверсі будинку на вулиці Головній.
– Під час слідства і в суді підозрювана своєї вини у навмисному вбивстві не визнала, – розповідає перший заступник прокурора області Віталій Поцілуйко, – а заявила, що, борючись, вона нібито вдарила Василя двічі в обличчя, а потім стиснула того руками за шию, щоби, мовляв, заспокоївся. Казала, що покійний накинувся на неї з викруткою, а вона буцімто відбивалася книжкою. Доводила, що він сам задушився. Але ці покази не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, навпаки, було доведено вину підсудної в навмисному вбивстві. Вирок – сім років позбавлення волі. Адвокат засудженої заявив, що не згідний з таким вердиктом і апелюватиме до суду вищої інстанції.
(З етичних міркувань імена дійових осіб цієї кримінальної справи змінено.) (В. Гірський)
Ще в шкільні роки друзі пророкували гарне майбутнє Антоніні Л.: дівчинка вчилася на відмінно. Після школи вступила на економічний факультет вузу, який теж закінчила з відзнакою. Вийшла заміж, народила доньку. Однак подружнє життя не склалося, й молода жінка розлучилася. Влаштувалася військовослужбовцем в один із підрозділів чернівецького гарнізону, але згодом підрозділ розформували, і вчорашній прапорщик залишилася без засобів існування. Шість років тому Антоніна познайомилася з Василем Р., мешканцем одного із сіл Кіцманського району. Чоловік був майстром на всі руки, робив ремонти в квартирах, працював на будівництві приватних котеджів. Заробляв добре. Спочатку пара мешкала у селі, але невдовзі переїхала до обласного центру, на квартиру до матері Антоніни. Василь почав зловживати спиртним. Іноді застілля з чоловіком розділяла й Антоніна. Це не сподобалося її матері, яка й вигнала пияків з квартири. Тоді вони облаштувалися у коморі на
восьмому поверсі будинку на вулиці Головній.
– Під час слідства і в суді підозрювана своєї вини у навмисному вбивстві не визнала, – розповідає перший заступник прокурора області Віталій Поцілуйко, – а заявила, що, борючись, вона нібито вдарила Василя двічі в обличчя, а потім стиснула того руками за шию, щоби, мовляв, заспокоївся. Казала, що покійний накинувся на неї з викруткою, а вона буцімто відбивалася книжкою. Доводила, що він сам задушився. Але ці покази не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, навпаки, було доведено вину підсудної в навмисному вбивстві. Вирок – сім років позбавлення волі. Адвокат засудженої заявив, що не згідний з таким вердиктом і апелюватиме до суду вищої інстанції.
(З етичних міркувань імена дійових осіб цієї кримінальної справи змінено.) (В. Гірський)
Повернутися назад