Легіонерів повинно бути на полі не більше п’яти

Із початком нового футбольного сезону загострилася проблема легіонерів в українському футболі. Втеча Матузалема із "Шахтаря", невдалий старт "Динамо", нашпигованого легіонерами. Часто ці футболісти можуть й атакувати арбітрів, "наплювати" на умови контрактів у пошуках кращої заробітчанської долі. Про ці явища ми розмовляємо з відомими на Буковині футбольними фахівцями.
– З легіонерами не все однозначно у нас, – вважає перший капітан збірної незалежної України, екс-головний тренер чернівецької "Буковини" Юрій ШЕЛЕПНИЦЬКИЙ. – Вони повинні бути рушійною силою футболу. Але в цьому має бути й міра, як у їжі чи питві. Якщо на полі буде команда з іноземних футболістів, то що вона розвиватиме? Де ж тоді нашим молодим футболістам прогресувати?
Такі клуби, як "Динамо", "Шахтар", набирають юних футболістів з усієї України, навчають їх, а потім здають в оренду, опускаючи до рівня "Нафтовика" з Охтирки. Там гравці губляться, не мають можливості для росту і, фактично не починаючи, закінчують із футболом. Отож повинна бути жорстка квота на легіонерів.
Свого часу я пограв у Туреччині. Так ось, там починали з квоти у два легіонери. На ці два місця претендували навіть гості з Німеччини! За ними тягнулися місцеві виконавці. Коли вони помітно додали у майстерності, квоту збільшили до шести.
Ми ж вчимося на власних помилках. Наші молоді футболісти не розкрилися ні в Україні, ні поза її межами. Вони бачать, що легіонери отримують більше грошей і не хочуть прогресувати. Чому би величезні гроші, вкладені у легіонерів, не спрямовувати натомість у наших хлопців? Адже таких явищ, як у нас, немає ні в Румунії, ні в Сербії, ні в Хорватії, чиї футболісти грають по всій Європі.
– Негативно ці явища впливають і на збірну України, – продовжує Юрій Григорович. – Головний тренер Олег Блохін не має де брати кваліфікованих футболістів, бо в них відсутня ігрова практика. Немає молоді на підході, аби замінити Шевченка чи Реброва. Треба молодим грати в клубах на рівні чемпіонату України, тоді буде вибір для збірної. Приклад – Андрій Воробей, який у "Шахтарі" сидів на лавиці запасних, а у "Дніпрі" заграв. Отож, гадаю, він буде гідно грати і в збірній.
– Скільки легіонерів повинно бути у стартових складах команд у чемпіонаті?
– Вважаю, не більше 5-6. Але для нашої країни треба починати з трьох-чотирьох – причому висококваліфікованих, аби молоді тягнулися до них і не розмірковували, чому приїжджим платять удесятеро більше. А ще багаті клуби повинні вирощувати футболістів, аби ті уже у віці 16-17 років виступали у другій лізі, у 18-19 – грали би в першій і вже в 19-20 – були під вищою лігою.
– Кількість легіонерів у стартових складах команд вищої ліги поступово зменшується, – нагадує заступник голови обласної федерації футболу Олексій ЛАЗЕНКО. – Було 9, 8, зараз – 7, а наступного року буде 6. У першій лізі дозволено випускати не більше двох легіонерів, а в другій лізі іноземців немає. Вважаю, потрібно зменшити кількість легіонерів до п’яти. Бо гравці провідних колективів українського футболу повинні більше грати в "основі" своїх клубів і звідти потрапляти до збірної. Її головний тренер тоді матиме більший вибір, бо зараз у збірній ті, хто на лавці запасних у клубах.
– У наш футбол потрапляють, за малим винятком, не ті легіонери, що перебувають на провідних ролях у своїх чемпіонатах, – додає Олексій Миколайович. – Вони й поводяться некоректно, своїми діями намагаються вивести з рівноваги і вплинути на дії арбітрів, що в світовому й європейському футболі не проходить. Вони хочуть і грати, і судити, впливаючи на рефері. Я розумію, їм важко без родини, друзів адаптуватися в Україні та й відпустки не вистачає. Зате наші вихованці виявляють більше позитивних емоцій, жаги до перемоги, коректності, ніж гравці команд, де переважають легіонери. Як приклад, наведу сьогоднішнє лідерство дніпропетровського "Дніпра", в якому іноземців мало.
– Таке явище, як легіонери, зовсім не потрібне нашому футболу, – вважає головний тренер чернівецького "Меркурія-ЧТЕІ", екс-головний наставник "Буковини" Михайло ЛАХНЮК. – Бо вони – звичайнісінькі заробітчани: приїхали пограти кілька років, отримати великі зарплати і втекли туди, де краще. Вони нам нічого не дають, адже не прогресують в Україні. Крім Елано з "Шахтаря", не можу назвати жодного, хто виріс би у нас у професійному плані. Вони не такої якості, яка нам потрібна. А найбільше болить те, що іноземці поза-
ймали місця в "основі" й не дають українцям розвиватися і ставати гарними футболістами. Наприклад, у київському "Динамо" молодь змушена була розійтися, бо місця їй немає там, де грають легіонери. І збірній дуже важко з гравцями, які не мають в Україні ігрової практики.
– Це кризове явище так просто побороти не вдасться, – додає Михайло Миколайович, – адже питання легіонерів для себе вирішує кожен клуб окремо. Та федерація футболу України і Професійна футбольна ліга повинні запроваджувати надалі жорсткіший ліміт легіонерів. Він повинен становити, вважаю, не більше п’яти іноземних футболістів.