У велосипедиста розтяжка повинна бути кращою, ніж у каратиста
ДОВІДКА
Велосипедний спорт – вид спорту, в якому спортсменам необхідно якомога швидше пройти певну дистанцію на велосипедах. Розрізняють такі його види, як велоспорт-шосе, велокрос, велоспорт-трек,
гірський велосипед (маунтінбайк), швидкісний тріал, BMX–рейсинг. До велосипедного спорту належать також фігурна їзда та гра у м’яч на велосипедах (велобол, велополо), але ці види не включено до Олімпійської програми. У програмі Олімпійських ігор велоспорт серед чоловіків – з 1896 року, серед жінок – з 1984 року. Велосипедний спорт особливо популярний у Європі. Тут часто влаштовують професійні змагання, найпрестижніші з них – "Тур де Франс", "Джиро д’Італія".
15-річний Іван Штефюк професійно займається велоспортом більше двох років. На обласних змаганнях із велоспорту-шосе посів перше
місце. Найбільша відстань, яку подолав – 215 кілометрів. Максимальна швидкість, з якою їхав, – 85 кілометрів за годину. Займається шість разів на тиждень по три години. Улюблені види велоспорту – маунтінбайк, крос-кантрі.
На велосипедах їздять навіть 80-річні
– Іване, хто тобі порадив займатися велоспортом?
– Я змалку катався на велосипеді. Потім побачив, як майстерно їздять інші хлопці, і вирішив також так навчитися. Дізнався адресу велобази і записався туди. Перший рік приглядався, а потім став професійно займатися цим видом спорту. Відтоді зі змаганнями об’їздив майже всю Україну, був за кордоном. На обласних змаганнях із велоспорту-шосе посів перше місце.
– Скільки тобі коштує це захоплення?
– Велосипедний спорт – недешевий, але й не надто дорогий. За тренування я нічого не сплачую. Перших півроку їздив на велосипеді з бази, потім купив свій за 160 доларів. З часом поміняв на кращий, а потім – ще кращий. Якісне спорядження дорого коштує. Щомісяця у велосипеді потрібно міняти ланцюг, бо він розтягується і починає "стрибати". Через кожні два-три місяці міняю "зірочки". Це обходиться у 50 доларів. Зараз у мене велосипед за тисячу доларів. Наступного року планую виграти кілька змагань, тоді зможу їздити на новішому велосипеді. Якщо йдеш у великий спорт – тобі все спорядження купують.
– А чим відрізняється "наворочений" велосипед від звичайного?
– Наприклад, велосипед для маунтінбайку відрізняється від звичайного якістю. Китайські рами, що продають на Калинівському ринку, на великій трасі гнуться втроє. А у професійному велосипеді – підсилені колеса, рами, гальма значно кращі, різкіші, що дуже важливо. Дорогі велосипеди легші. У велосипедах китайського виробництва – п’ять-шість "зірочок", у професійних – дев’ять-десять. Чим більший діаметр "зірочок", тим легше при підйомі вгору. Велике значення має довжина педалей – бажано, щоби було 170-175 міліметрів. Чим більша довжина, тим швидше можна їхати.
– Де в Чернівцях можна придбати якісний велосипед?
– Можу порадити спеціальні магазини: "Bike про Sport" (вулиця Кишинівська, 2А) та "Адреналін". Мій тренер завжди купує там запчастини до велосипедів.
Професійні спортсмени також можуть "упіймати клина"
– Яку найбільшу відстань ти подолав?
– У нас щороку проводиться велоестафета "Спорт для всіх". Від Ужгорода ми всією Західною Україною їдемо до Києва. Разом із дорогою від Чернівців це становить 1450 кілометрів. Звісно, зупиняємося на ночівлю. А без зупинки найбільше проїхав 215 кілометрів з Рівного до Хмельницького. Нас супроводжувала міліція, карета швидкої допомоги, тренери, автобус, в якому можна було відпочити, якщо дуже втомився.
– І ти не скористався цією нагодою?
– Чесно кажучи, на 160–му кілометрі почав "здавати", хотів сідати до автобуса. Але проїхав іще 15 кілометрів, і мені вже стало байдуже, їхати чи відпочивати. З нами також їхали 80-річні чоловіки, вони теж непогано трималися.
– З якого віку і доки можна займатися велоспортом?
– На нашій велобазі на тренування приймають з 10 років. Молодші просто катаються, вчаться. Немає значення, хто це – хлопець чи дівчина. Навіть у професійних спортсменів бувають моменти, коли хочеться зав’язати з велоспортом і більше не повертатися до велосипеда, але через деякий час це бажання зникає. Адже їздити досить важко, особливо коли складні траси та сильні суперники. Бувало, що при падінні дехто ламав ключиці. Якщо їдеш з гори на великій швидкості і не помітиш бодай невеличкий виступ, можеш сильно травмуватися.
– У тебе були травми?
– На щастя, ні. Бувало, падав з трампліна, при цьому кермо впиралося в живіт, або під колесо потрапляв невеличкий камінь – кермо звертало, і я падав так, що розбивав каску на голові навпіл. Але далі синців не заходило.
– Нога може потрапити між спиці?
– Тепер такого немає. Хіба що з пасажиром. У нас ноги закріплені у спеціальних педалях. Не знаю, як треба їхати, щоби це сталося.
– По Чернівцях безпечно їздити на велосипеді?
– Небезпека є всюди. Бувають ділянки, якими я побоююся їхати, але все одно проїжджаю. Якщо їхати за правилами – боятися не варто.
– А як правильно їздити і що одягати?
– Під час руху треба дивитися під колеса, бути уважним, розраховувати свої можливості, не перешкоджати іншим, щоби нікого не збити або щоби тебе не збили. Слід час від часу перевіряти стан велосипеда, прислухатися, чи там нічого не скрипить. Якщо починає скрипіти – краще зупинитися і перевірити, в чому річ, інакше від перегрівання на сонці може тріснути шина. Таке трапилося зі мною під час змагань, коли я спускався з гори Цецино. На щастя, я тоді вчасно зупинився, а міг добряче впасти. Я їжджу у спеціальних туфлях, шоломі, рукавичках, окулярах та аеродинамічній велоформі з м’якою латкою, щоби не натирало сідло.
Щоби зберегти поставу, тримайте спину вигнутою
– Чим тобі подобається велоспорт?
– Екстримом, адреналіном. Також зміцнюються м’язи ніг, рук, розвивається реакція. Ми часто граємо в настільний теніс для прискорення реакції, яка є дуже важливою, наприклад, у велоспорті-BMX, коли під час спуску з трампліна треба за мить продумати, де і як приземлитися. Окрім того, у мене з’явилося багато нових знайомств. А ще швидко дістаюся, куди мені треба.
– Якими фізичними якостями потрібно володіти для занять велоспортом?
– Головне – не мати шкідливих звичок. Яким би ти не був слабким, якщо регулярно займатимешся – за півроку будеш у чудовій фізичній формі.
– А скільки і як треба тренуватися?
– Щоби продемонструвати пристойний результат на змаганнях, слід довго тренуватися. Я займаюся шість разів на тиждень по три години. Ми виїжджаємо на трасу в ліс, у нас там є спеціально вибрані кола, підйоми, спуски, прямі. "Вкатуємося", "розкатуємося", здійснюємо силові, технічні та швидкісні тренування. Траси бувають різними – із трамплінами, віражами (крутими поворотами), поваленими деревами, через які треба проїхати. Взимку, коли на велосипеді кататися неможливо, бігаємо, їздимо на лижах.
– Що найважче під час їзди на велосипеді?
– Нелегко гальмувати під час спуску з крутої гори, а також підніматися на неї. На Валя Кузьмина є гора, на яку дуже важко виїжджати навіть професіоналам. Але були й такі спортсмени, які в цей час жартували: "А коли вже почнеться гора?" Це справжні майстри своєї справи.
– Чи правда, що у велосипедистів псується постава?
– Я би не сказав. Головне – правильно сидіти, вигнувши спину. Окрім того, у професійному спорті перед змаганнями, а також щодня до та після тренувань нам роблять масаж. Головне – розігріти ноги. Тоді ти відразу "в темі".
– Максимальна швидкість, з якою їхав?
– 85 кілометрів на годину. У середньому велосипедист за хвилину робить 110 обертів педалями. Вмію їздити на задньому колесі та без рук. Щоправда, перш ніж навчитися, частенько падав.
– Чи були кумедні випадки, пов’язані з твоїм захопленням?
– Якось дівчата не хотіли тренуватися і під час спуску з гори навмисне впали, побивши при цьому коліна. Сказали, що це їм вітер подув з-під машини, хоча автомобіль їхав іншою смугою, і повернули додому.
– Які в тебе плани на майбутнє?
– Якщо вийде, хочу піти у великий спорт та заробляти на цьому гроші. Якщо не вдасться – буду іноді кататися для власного задоволення, але не більше, бо треба буде утримувати сім’ю. Як спортсмен хотів би бути подібним до Ярослава Поповича.
КОМЕНТАР
Ілля РУССУ, заслужений тренер України:
– За програмою дитячих спортивних шкіл діти займаються велоспортом з 10 років. Хоча велоспортом-BMX можна займатися з п’яти-шести років. Початківці займаються тричі на тиждень по півтори години. Проте це дуже мало, тому талановиті учні тренуються більше – чотири-п’ять разів на тиждень. Професіонали витрачають на заняття три години шість разів на тиждень. Спортсмени першого розряду повинні проїхати на велосипеді 15 тисяч кілометрів на рік.
Займатися потрібно постійно, щоби бути "у формі". Але в міру, щоби не перетренуватися, бо й таке буває.
– Для занять велосипедним спортом необхідне перш за все бажання, а також треба бути сильним, витривалим, мати швидку реакцію та розтяжку кращу, ніж у каратиста. Дівчата теж можуть займатися велоспортом, у них це чудово виходить. Чим пізніше починати тренуватися, тим важче досягти успіхів. Навіть 17-18 років – це вже трохи пізно, хоча можна спробувати.
Словник велоспортивних термінів
"Розкатуватися" – їхати зі швидкістю 70–80 кілометрів на годину, щоби добре розігрітися;
"Вкатуватися" – повільно їхати, відпочивати після великого навантаження;
"Упіймати клина" – перетренуватися.
Велосипедний спорт – вид спорту, в якому спортсменам необхідно якомога швидше пройти певну дистанцію на велосипедах. Розрізняють такі його види, як велоспорт-шосе, велокрос, велоспорт-трек,
гірський велосипед (маунтінбайк), швидкісний тріал, BMX–рейсинг. До велосипедного спорту належать також фігурна їзда та гра у м’яч на велосипедах (велобол, велополо), але ці види не включено до Олімпійської програми. У програмі Олімпійських ігор велоспорт серед чоловіків – з 1896 року, серед жінок – з 1984 року. Велосипедний спорт особливо популярний у Європі. Тут часто влаштовують професійні змагання, найпрестижніші з них – "Тур де Франс", "Джиро д’Італія".
15-річний Іван Штефюк професійно займається велоспортом більше двох років. На обласних змаганнях із велоспорту-шосе посів перше місце. Найбільша відстань, яку подолав – 215 кілометрів. Максимальна швидкість, з якою їхав, – 85 кілометрів за годину. Займається шість разів на тиждень по три години. Улюблені види велоспорту – маунтінбайк, крос-кантрі.
На велосипедах їздять навіть 80-річні
– Іване, хто тобі порадив займатися велоспортом?
– Я змалку катався на велосипеді. Потім побачив, як майстерно їздять інші хлопці, і вирішив також так навчитися. Дізнався адресу велобази і записався туди. Перший рік приглядався, а потім став професійно займатися цим видом спорту. Відтоді зі змаганнями об’їздив майже всю Україну, був за кордоном. На обласних змаганнях із велоспорту-шосе посів перше місце.
– Скільки тобі коштує це захоплення?
– Велосипедний спорт – недешевий, але й не надто дорогий. За тренування я нічого не сплачую. Перших півроку їздив на велосипеді з бази, потім купив свій за 160 доларів. З часом поміняв на кращий, а потім – ще кращий. Якісне спорядження дорого коштує. Щомісяця у велосипеді потрібно міняти ланцюг, бо він розтягується і починає "стрибати". Через кожні два-три місяці міняю "зірочки". Це обходиться у 50 доларів. Зараз у мене велосипед за тисячу доларів. Наступного року планую виграти кілька змагань, тоді зможу їздити на новішому велосипеді. Якщо йдеш у великий спорт – тобі все спорядження купують.
– А чим відрізняється "наворочений" велосипед від звичайного?
– Наприклад, велосипед для маунтінбайку відрізняється від звичайного якістю. Китайські рами, що продають на Калинівському ринку, на великій трасі гнуться втроє. А у професійному велосипеді – підсилені колеса, рами, гальма значно кращі, різкіші, що дуже важливо. Дорогі велосипеди легші. У велосипедах китайського виробництва – п’ять-шість "зірочок", у професійних – дев’ять-десять. Чим більший діаметр "зірочок", тим легше при підйомі вгору. Велике значення має довжина педалей – бажано, щоби було 170-175 міліметрів. Чим більша довжина, тим швидше можна їхати.
– Де в Чернівцях можна придбати якісний велосипед?
– Можу порадити спеціальні магазини: "Bike про Sport" (вулиця Кишинівська, 2А) та "Адреналін". Мій тренер завжди купує там запчастини до велосипедів.
Професійні спортсмени також можуть "упіймати клина"
– Яку найбільшу відстань ти подолав?
– У нас щороку проводиться велоестафета "Спорт для всіх". Від Ужгорода ми всією Західною Україною їдемо до Києва. Разом із дорогою від Чернівців це становить 1450 кілометрів. Звісно, зупиняємося на ночівлю. А без зупинки найбільше проїхав 215 кілометрів з Рівного до Хмельницького. Нас супроводжувала міліція, карета швидкої допомоги, тренери, автобус, в якому можна було відпочити, якщо дуже втомився.
– І ти не скористався цією нагодою?
– Чесно кажучи, на 160–му кілометрі почав "здавати", хотів сідати до автобуса. Але проїхав іще 15 кілометрів, і мені вже стало байдуже, їхати чи відпочивати. З нами також їхали 80-річні чоловіки, вони теж непогано трималися.
– З якого віку і доки можна займатися велоспортом?
– На нашій велобазі на тренування приймають з 10 років. Молодші просто катаються, вчаться. Немає значення, хто це – хлопець чи дівчина. Навіть у професійних спортсменів бувають моменти, коли хочеться зав’язати з велоспортом і більше не повертатися до велосипеда, але через деякий час це бажання зникає. Адже їздити досить важко, особливо коли складні траси та сильні суперники. Бувало, що при падінні дехто ламав ключиці. Якщо їдеш з гори на великій швидкості і не помітиш бодай невеличкий виступ, можеш сильно травмуватися.
– У тебе були травми?
– На щастя, ні. Бувало, падав з трампліна, при цьому кермо впиралося в живіт, або під колесо потрапляв невеличкий камінь – кермо звертало, і я падав так, що розбивав каску на голові навпіл. Але далі синців не заходило.
– Нога може потрапити між спиці?
– Тепер такого немає. Хіба що з пасажиром. У нас ноги закріплені у спеціальних педалях. Не знаю, як треба їхати, щоби це сталося.
– По Чернівцях безпечно їздити на велосипеді?
– Небезпека є всюди. Бувають ділянки, якими я побоююся їхати, але все одно проїжджаю. Якщо їхати за правилами – боятися не варто.
– А як правильно їздити і що одягати?
– Під час руху треба дивитися під колеса, бути уважним, розраховувати свої можливості, не перешкоджати іншим, щоби нікого не збити або щоби тебе не збили. Слід час від часу перевіряти стан велосипеда, прислухатися, чи там нічого не скрипить. Якщо починає скрипіти – краще зупинитися і перевірити, в чому річ, інакше від перегрівання на сонці може тріснути шина. Таке трапилося зі мною під час змагань, коли я спускався з гори Цецино. На щастя, я тоді вчасно зупинився, а міг добряче впасти. Я їжджу у спеціальних туфлях, шоломі, рукавичках, окулярах та аеродинамічній велоформі з м’якою латкою, щоби не натирало сідло.
Щоби зберегти поставу, тримайте спину вигнутою
– Чим тобі подобається велоспорт?
– Екстримом, адреналіном. Також зміцнюються м’язи ніг, рук, розвивається реакція. Ми часто граємо в настільний теніс для прискорення реакції, яка є дуже важливою, наприклад, у велоспорті-BMX, коли під час спуску з трампліна треба за мить продумати, де і як приземлитися. Окрім того, у мене з’явилося багато нових знайомств. А ще швидко дістаюся, куди мені треба.
– Якими фізичними якостями потрібно володіти для занять велоспортом?
– Головне – не мати шкідливих звичок. Яким би ти не був слабким, якщо регулярно займатимешся – за півроку будеш у чудовій фізичній формі.
– А скільки і як треба тренуватися?
– Щоби продемонструвати пристойний результат на змаганнях, слід довго тренуватися. Я займаюся шість разів на тиждень по три години. Ми виїжджаємо на трасу в ліс, у нас там є спеціально вибрані кола, підйоми, спуски, прямі. "Вкатуємося", "розкатуємося", здійснюємо силові, технічні та швидкісні тренування. Траси бувають різними – із трамплінами, віражами (крутими поворотами), поваленими деревами, через які треба проїхати. Взимку, коли на велосипеді кататися неможливо, бігаємо, їздимо на лижах.
– Що найважче під час їзди на велосипеді?
– Нелегко гальмувати під час спуску з крутої гори, а також підніматися на неї. На Валя Кузьмина є гора, на яку дуже важко виїжджати навіть професіоналам. Але були й такі спортсмени, які в цей час жартували: "А коли вже почнеться гора?" Це справжні майстри своєї справи.
– Чи правда, що у велосипедистів псується постава?
– Я би не сказав. Головне – правильно сидіти, вигнувши спину. Окрім того, у професійному спорті перед змаганнями, а також щодня до та після тренувань нам роблять масаж. Головне – розігріти ноги. Тоді ти відразу "в темі".
– Максимальна швидкість, з якою їхав?
– 85 кілометрів на годину. У середньому велосипедист за хвилину робить 110 обертів педалями. Вмію їздити на задньому колесі та без рук. Щоправда, перш ніж навчитися, частенько падав.
– Чи були кумедні випадки, пов’язані з твоїм захопленням?
– Якось дівчата не хотіли тренуватися і під час спуску з гори навмисне впали, побивши при цьому коліна. Сказали, що це їм вітер подув з-під машини, хоча автомобіль їхав іншою смугою, і повернули додому.
– Які в тебе плани на майбутнє?
– Якщо вийде, хочу піти у великий спорт та заробляти на цьому гроші. Якщо не вдасться – буду іноді кататися для власного задоволення, але не більше, бо треба буде утримувати сім’ю. Як спортсмен хотів би бути подібним до Ярослава Поповича.
КОМЕНТАР
Ілля РУССУ, заслужений тренер України:
– За програмою дитячих спортивних шкіл діти займаються велоспортом з 10 років. Хоча велоспортом-BMX можна займатися з п’яти-шести років. Початківці займаються тричі на тиждень по півтори години. Проте це дуже мало, тому талановиті учні тренуються більше – чотири-п’ять разів на тиждень. Професіонали витрачають на заняття три години шість разів на тиждень. Спортсмени першого розряду повинні проїхати на велосипеді 15 тисяч кілометрів на рік.
Займатися потрібно постійно, щоби бути "у формі". Але в міру, щоби не перетренуватися, бо й таке буває.
– Для занять велосипедним спортом необхідне перш за все бажання, а також треба бути сильним, витривалим, мати швидку реакцію та розтяжку кращу, ніж у каратиста. Дівчата теж можуть займатися велоспортом, у них це чудово виходить. Чим пізніше починати тренуватися, тим важче досягти успіхів. Навіть 17-18 років – це вже трохи пізно, хоча можна спробувати.
Словник велоспортивних термінів
"Розкатуватися" – їхати зі швидкістю 70–80 кілометрів на годину, щоби добре розігрітися;
"Вкатуватися" – повільно їхати, відпочивати після великого навантаження;
"Упіймати клина" – перетренуватися.
Повернутися назад