Три способи уникнути стресу в школі
Закінчується навчальний рік, і більшість маленьких школярів це сприймають з полегшенням. І саме тепер чимало учнів початкової школи опускаються у навчанні: вони швидко втомлюються, лінуються виконувати домашні завдання, стають неуважними. Тому для батьків важливо не тиснути на дитину, а навпаки – підтримати її.
Спершу спробуйте визначити, що заважає школяру.
1. Страх перед вчителем
Вчитель може бути надто суворим, дуже ліберальним, турботливим, прискіпливим, відособленим. Одне слово, рідко коли вчитель відповідає вашим баченням про доброго педагога. Але одна людина не може визначати життєвий успіх чи невдачі учня.
Що робити? Якщо дитина боїться вчителя, поясніть їй, що суворість вчителя не налаштована проти неї особисто. Якщо дитині нецікаво вчитися, зацікавте її книгами, разом ходіть у музеї, дивіться пізнавальні фільми про тварин.
2. Навчальне навантаження надто велике
З 6-7 років будні учня стають схожими на життя дорослого. Як наслідок, дитина швидко втомлюється і хворіє. Особливо наприкінці першого року навчання.
Часто втома – результат неправильного розподілу енергії та часу. А для дітей цього віку важливо дотримуватися режиму дня.
Що робити? Почніть зі сніданку. Вранішній поспіх не дозволяє дитині вийти з нічного сонного стану і ввійти в образ учня. Снідайте разом – це час емоційного спілкування, розмов. Після уроків дозвольте побайдикувати, перш ніж ви нагадаєте про домашнє завдання.
3. Оцінки спричинюють постійний стрес
Багато учнів живуть у страху перед очікуванням поганої оцінки. Сприймають її не як оцінку своєї роботи, а як клеймо. У цьому часто винні батьки, бо драматизують ситуацію. Діти починають вірити в те, що ніколи не зможуть вчитися так, як хотілося би батькам.
Що робити? Навіть найуважніша і допитлива дитина іноді не впорається з поставленим завданням. І це не означає, що вона погана. Цю різницю потрібно засвоїти самому і пояснити учневі. Завжди оцінюйте роботу, а не дитину. Усі першокласники іноді опускаються у навчанні. А в дитини 8-9 років почерк стає неакуратним, незрозумілим. Враховуючи цю особливість, підтримайте дитину з натяком: "Ти навчився так швидко писати, що нічого не можна зрозуміти!".
Спершу спробуйте визначити, що заважає школяру.
1. Страх перед вчителем
Вчитель може бути надто суворим, дуже ліберальним, турботливим, прискіпливим, відособленим. Одне слово, рідко коли вчитель відповідає вашим баченням про доброго педагога. Але одна людина не може визначати життєвий успіх чи невдачі учня.
Що робити? Якщо дитина боїться вчителя, поясніть їй, що суворість вчителя не налаштована проти неї особисто. Якщо дитині нецікаво вчитися, зацікавте її книгами, разом ходіть у музеї, дивіться пізнавальні фільми про тварин.
2. Навчальне навантаження надто велике
З 6-7 років будні учня стають схожими на життя дорослого. Як наслідок, дитина швидко втомлюється і хворіє. Особливо наприкінці першого року навчання.
Часто втома – результат неправильного розподілу енергії та часу. А для дітей цього віку важливо дотримуватися режиму дня.
Що робити? Почніть зі сніданку. Вранішній поспіх не дозволяє дитині вийти з нічного сонного стану і ввійти в образ учня. Снідайте разом – це час емоційного спілкування, розмов. Після уроків дозвольте побайдикувати, перш ніж ви нагадаєте про домашнє завдання.
3. Оцінки спричинюють постійний стрес
Багато учнів живуть у страху перед очікуванням поганої оцінки. Сприймають її не як оцінку своєї роботи, а як клеймо. У цьому часто винні батьки, бо драматизують ситуацію. Діти починають вірити в те, що ніколи не зможуть вчитися так, як хотілося би батькам.
Що робити? Навіть найуважніша і допитлива дитина іноді не впорається з поставленим завданням. І це не означає, що вона погана. Цю різницю потрібно засвоїти самому і пояснити учневі. Завжди оцінюйте роботу, а не дитину. Усі першокласники іноді опускаються у навчанні. А в дитини 8-9 років почерк стає неакуратним, незрозумілим. Враховуючи цю особливість, підтримайте дитину з натяком: "Ти навчився так швидко писати, що нічого не можна зрозуміти!".
Повернутися назад