Інвестиції у землю з бійкою і лайкою

Днями на польовій дорозі, біля 100-гектарного саду у Вашківцях на Сокирянщині, вирували неабиякі пристрасті: чималий гурт місцевих мешканців виливав свій гнів керівництву області та району. Були тут і міліціонери, які на випадок сутички мали перешкодити бійці. Ворожнеча, що панує нині в одному з найбільших сіл Сокирянського району, бере свій початок з вересня 2007 року, коли сюди прибули представники хмельницької агрофірми "Сварог" і заявили, що вони викупили корпоративні права на місцеве агроформування "Прогрес –Агро" і тому воно переходить у їхню власність.
Нові господарі забрали техніку
– Скільки заплатили і де ті гроші, люди не знають і досі, – розповідає колишній виконавчий директор "Прогрес-Агро" Ольга АНАТІЙЧУК. – Засновниками агроформування були голова райради Василь Козак та ще
кілька осіб з Києва. Передали вони свої права фірмі без відома наших пайовиків, навіть зборів не провели. А нові господарі почали продавати врожай, який ними не був вирощений, забрали техніку. Тобто серед білого дня ми стали жертвами шахраїв та перестали пускати на поле працівників "Сварога", дійшло до бійки, під час якої декілька осіб отримали, за словами прокурора району Василя ТАРТУСА, легкі тілесні ушкодження. Сутичку припинили бійці спецпідрозділу "Беркут". Кажуть, що "Сварог" привіз для з’ясування стосунків підозрілих осіб з битами. І ось тепер, з настанням весни, конфлікт знову розгорівся.
"Хочуть силоміць тут господарювати"
– Ці інвестори прийшли сюди і заявили, що вони тут все купили. Тим, хто не захотів йти до них працювати, погрожували, лаяли нас і ображали, – розповідала керівникам області колишній економіст Ольга ТКАЧУК. – Ніхто з фірмачів не захотів нас слухати, виставили свою охорону, врожай забрали і невідомо кому продали, як і худобу. Залишилася ще земля, але вона наша, маємо на це документи. Ні, хочуть силоміць тут господарювати. Кажуть, що ми мусимо, мовляв, "відбити" ті гроші, що заплатили вашому Козаку!
З плачем розповідала про те, яких поневірянь зазнають неугідливі "Сварогу" пайовики, й колишня ланкова Галина КОРДУЛЯН:
– Я 36 років відробила в колгоспі, а тепер працювала в саду три дні, за які мені заплатили всього 15 гривень. Зате бомжам платять вдень по 200 гривень, аби лише довести непокірним, що можуть обійтися без нас. Сад понищили, бо обробляти його мають спеціалісти, а не п’яниці, яких звезли сюди й охороняють.
Найбільше ж дісталося на горіхи заступнику голови правління фірми "Сварог" Миколі Дячуку, якого звинувачували у зневажливому ставленні до людей.
Він доводив свою правоту, казав, що інвестори працюють на законних підставах й готові вкласти в розвиток місцевих сільгоспугідь чималі кошти. І посилався на досвід роботи своєї корпорації в інших селах району та сусідніх областях. Дехто із невдоволених пайовиків зауважував, що якби інвестори повелися з ними по-людськи, то ситуація була би іншою.
– Нині "Сварог" у нас має 150 гектарів угідь, куди входить і сад, – резюмує Ольга Анатійчук. – А до мого фермерського господарства належить 1800 гектарів. Треба, щоби кожен пайовик визначився, з ким хоче працювати.
У суботу, 15 березня, у губернатора побували делегації ворогуючих сторін.
– Вважаємо, що це був суто господарський конфлікт, який стосувався розподілу майна, – каже заступник голови ОДА Віталій УСИК. – Нині його вичерпано: сторони подали один одному руки. Тобто вони розмежують свої майнові інтереси і готові до співпраці.