У Комарівцях освітлені майже всі вулиці
Нещодавно село Комарівці Сторожинецького району стало переможцем республіканського конкурсу як сільський населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку. За це селу навіть дали премію – 140 тисяч гривень. Ми вирішили побувати тут, щоби на власні очі побачити, за що ж дають такі премії.
У сільського голови Комарівців Світлани БАЖУРИ саме завершувався прийом громадян .
"Браконьєри" самі везли гравій на дороги
З’ясовуємо у голови, як же селу вдалося перемогти у конкурсі.
Виявилося, що для цього громада та її керівник добряче працювали – і не один день. У селі відремонтовано дороги. Причому, вельми оригінальним способом. Річ у тім, що з навколишніх сіл багато любителів розбагатіти без дозволу брали гравій з русла річки Сірет. Діялося це безкарно доти, доки головою не стала Світлана Іванівна, колишній учитель історії та правознавства. Разом з депутатами вона затримувала таких "браконьєрів", і після відповідної розмови ті везли гравій на дороги. Всього було підсипано гравієм понад 15 кілометрів доріг. Крім того, руслоочисні роботи тут на законних підставах здійснювала й одна з чернівецьких фірм, яка виділила для благоустрою села 25 тисяч гривень спонсорської допомоги. Працювали ж на облаштуванні доріг методом народної толоки.
Таким же чином освітили майже всі вулиці. Для цього поміняли сто електроопор, закупили ліхтарі. Нині вулицями приємно пройтися.
За півтора року вдалося також газифікувати село. Обійшлася ця робота у 80 тисяч гривень, з них 40 тисяч – з сільського бюджету, 25 тисяч виділили місцеві підприємці. Проекти газифікації комунальних об’єктів теж оплачувалися із сільської казни.
– Де берете гроші? – запитую у Світлани Іванівни.
– Насамперед маємо кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Є надходження й від бізнесу. На території села працюють шість лісопильних цехів, столярний цех, АЗС, автошкола. Здійснили ми й інвентаризацію присадибних ділянок. Маєш більше землі, ніж записано у шнуровій книзі, – плати за надлишок. Він оформляється як оренда.
У селі пустує чимало сільськогосподарської землі. Якщо раніше сільгоспформування із сусідньої Жадови обробляло тут 400 гектарів, то зараз – лише 10. Тому Світлана Іванівна знайшла підприємця з Миколаївської області, який готовий взяти в оренду 500 гектарів землі. Приноситиме прибуток і ліс, який пролягає у межах села – теж знайшлися інвестори.
Дитсадочок працює цілодобово
Завдяки голові є в Комарівцях і своє упорядковане сміттєзвалище. Як і скотомогильник. До речі, сміття вивозиться двічі на тиждень.
Ще одна заслуга Світлани Бажури – спорудження кладки через Сірет довжиною 140 метрів. Обійшлася вона всього у 40 тисяч гривень. До цього селяни з двох сільських вулиць, щоб дістатися до асфальтної дороги Вижниця – Чернівці, долали в обхід п’ять кілометрів.
У селі цілодобово працює дитсадок. Нині тут здійснюють капітальний ремонт і газифікують приміщення. Відремонтували й будинок культури. У центрі села – квітники, дерева побілено.
На благоустрої Комарівців працюють люди, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, й ті, хто проштрафився: бився чи пиячив. Таких голова бере на поруки, але за це вони працюють на громадських роботах.
Встигає впоратися Світлана Іванівна і вдома: утримує 60 кроликів і 70 голів різної птиці. Для них власноруч косить траву, бо чоловік працює далекобійником, син служить в армії, а донька ще ходить до школи.
У сільського голови Комарівців Світлани БАЖУРИ саме завершувався прийом громадян .
"Браконьєри" самі везли гравій на дороги
З’ясовуємо у голови, як же селу вдалося перемогти у конкурсі.
Виявилося, що для цього громада та її керівник добряче працювали – і не один день. У селі відремонтовано дороги. Причому, вельми оригінальним способом. Річ у тім, що з навколишніх сіл багато любителів розбагатіти без дозволу брали гравій з русла річки Сірет. Діялося це безкарно доти, доки головою не стала Світлана Іванівна, колишній учитель історії та правознавства. Разом з депутатами вона затримувала таких "браконьєрів", і після відповідної розмови ті везли гравій на дороги. Всього було підсипано гравієм понад 15 кілометрів доріг. Крім того, руслоочисні роботи тут на законних підставах здійснювала й одна з чернівецьких фірм, яка виділила для благоустрою села 25 тисяч гривень спонсорської допомоги. Працювали ж на облаштуванні доріг методом народної толоки.
Таким же чином освітили майже всі вулиці. Для цього поміняли сто електроопор, закупили ліхтарі. Нині вулицями приємно пройтися.
За півтора року вдалося також газифікувати село. Обійшлася ця робота у 80 тисяч гривень, з них 40 тисяч – з сільського бюджету, 25 тисяч виділили місцеві підприємці. Проекти газифікації комунальних об’єктів теж оплачувалися із сільської казни.
– Де берете гроші? – запитую у Світлани Іванівни.
– Насамперед маємо кошти від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення. Є надходження й від бізнесу. На території села працюють шість лісопильних цехів, столярний цех, АЗС, автошкола. Здійснили ми й інвентаризацію присадибних ділянок. Маєш більше землі, ніж записано у шнуровій книзі, – плати за надлишок. Він оформляється як оренда.
У селі пустує чимало сільськогосподарської землі. Якщо раніше сільгоспформування із сусідньої Жадови обробляло тут 400 гектарів, то зараз – лише 10. Тому Світлана Іванівна знайшла підприємця з Миколаївської області, який готовий взяти в оренду 500 гектарів землі. Приноситиме прибуток і ліс, який пролягає у межах села – теж знайшлися інвестори.
Дитсадочок працює цілодобово
Завдяки голові є в Комарівцях і своє упорядковане сміттєзвалище. Як і скотомогильник. До речі, сміття вивозиться двічі на тиждень.
Ще одна заслуга Світлани Бажури – спорудження кладки через Сірет довжиною 140 метрів. Обійшлася вона всього у 40 тисяч гривень. До цього селяни з двох сільських вулиць, щоб дістатися до асфальтної дороги Вижниця – Чернівці, долали в обхід п’ять кілометрів.
У селі цілодобово працює дитсадок. Нині тут здійснюють капітальний ремонт і газифікують приміщення. Відремонтували й будинок культури. У центрі села – квітники, дерева побілено.
На благоустрої Комарівців працюють люди, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, й ті, хто проштрафився: бився чи пиячив. Таких голова бере на поруки, але за це вони працюють на громадських роботах.
Встигає впоратися Світлана Іванівна і вдома: утримує 60 кроликів і 70 голів різної птиці. Для них власноруч косить траву, бо чоловік працює далекобійником, син служить в армії, а донька ще ходить до школи.
Повернутися назад