Вулиці напівпорожні – усі працюють

Про Мамаївці Кіцманського району розповідають, що це – найбагатше село Буковини. А ще кажуть, що черешні тут достигають тоді, коли у сусідніх селах газди лише милуються цвітом, а магазинів і ресторанів – більше, ніж у всіх селах Кіцманщини разом узятих. Деякі інтернет-видання закидали цьому мальовничому селу і те, що пам’ятник героям війни вони невідомо навіщо і чому фарбують лише у блакитний колір.
Кореспондент "МБ" провів у Мамаївцях один день і може під-твердити: все правда. Окрім інформації про пам’ятник: нині він абсолютно білий.
Їдемо редакційною машиною Мамаївцями. У вічі впадає відсутність людей на вулицях. Згодом сільський голова розповів, що це нормально – люди працюють.
Заходжу до магазину "Світ саун". Мила посмішка уважного продавця: "Чим можу допомогти?" У відповідь зніяковіло розглядаю цінник на джакузі: "22 тисячі 400 гривень", і розумію, що "нічим" – я таке не куплю ніколи. Але ж купує хтось...
Трохи далі – магазин "Свіже м’ясо". Господиня розповідає, що відкрилися вони минулої осені.
– Самі вирощуємо свиней, – каже. – У Мамаївцях є багато закладів, а ось магазину, де би продавали свіже м’ясо, не було. Ось ми й відкрили. Люди дуже задоволені.
Прямую далі... Навстіж відчинені двері залу ігрових автоматів, посто біля входу вздовж стіни – ритуальні вінки.
– То ще нічого, – підходить до мене жінка середніх років. – Раніше у нас поряд із магазином "Запчастини до авто" продавали вінки. То ви з незвички. То є життя – усе треба.
Знайомимося із жінкою. Вона одразу ж категорично відмовляється "дати ім’я" у газету, але погоджується провести екскурсію селом. Розповідає, які гарні люди у них живуть, який добрий у них сільський голова. Завертаємо у вузенькі вулички.
– Подивіться, які паркани – витвори мистецтва. А ось цей господар зняв зовсім новий паркан і поклав ще кращий. Нащо це йому? Але ж гарно як...
Зупиняємося біля пам’ятника героям.
– Весь Інтернет облетіло фото нашого пам’ятника, пофарбованого у блакитний колір. Але то майстер додав забагато синьки. Голова одразу сказав йому перебілити, а він у відповідь: "Вигорить". Доки вигоріло – в Інтернеті з’явилося фото. А тепер він у нас білий...
Від краси будинків, прикрашених наймоднішими сучасними матеріалами, перехоплює дух.
– А у цьому дворі живе павич, – урочисто оголошує моя провожата. – Він, щоправда, не завжди розпускає хвіст, але, може, вам пощастить...
Наприкінці екскурсії не витримую і запитую: "Звідки ???"
– Працюють люди, по-справжньому працюють, – пояснює. – Працюють і мають. А дехто і спадщину отримав з Канади чи Америки.
Прощаємося.
– А чому черешні у Мамаївцях достигають раніше, ніж у сусідніх селах?
– Працюють люди, – сміється жінка. – Роботящі дуже мамаївські люди. Ми за роботою і не помічаємо, що черешня цвіте у нас раніше. Ми думали, що у всіх так...