Банани можуть зникнути з прилавків

Незабаром у Південній Африці відбудеться велика міжнародна конференція, під час якої провідні експерти світу обговорюватимуть питання, як захистити бананові плантації від ураження інфекційними хворобами. Як стверджують деякі фахівці, через 10-15 років із прилавків магазинів у різних частинах світу ці плоди можуть взагалі зникнути. Плантації, на яких вирощують найбільш експортований у світі фрукт, може знищити грибок чорна сигатока. Він вражає листя банана, внаслідок чого воно чорніє і відмирає. Жертвою грибка став вид бананів Кавендиш (попри те, що існує понад тисяча сортів бананів їстівних і неїстівних, найважливіше господарське і комерційне значення має саме Кавендиш – саме його плоди завозять до магазинів усього світу). Кавендиш ризикує повторити долю свого попередника, сорту Грос Майкл, що домінував у світовій торгівлі до 1950-х. Тоді цей сорт повністю знищила так звана панамська хвороба, також спричинена грибком.
Стурбованість фахівців долею бананових плантацій спричинена ще й тим, що вони мають стратегічне значення для економіки "бананових" держав. Наприклад, для Індії – найбільшого у світі виробника бананів (16,8 млн тонн щорічно, що становить 20% світового урожаю). Або ж для Уганди (другого світового експортера), де чорна сигатока на 40% зменшила врожайність плантацій. Крім того, банан – четверта у світі продовольча культура після рису, пшениці і кукурудзи. Він є "хлібом" для понад 400 млн людей у світі. Його вирощують у 130-ти країнах, причому 90% урожаю іде для внутрішнього споживання. Наприклад, кожен житель Східної Африки з’їдає приблизно 400 кілограмів бананів за рік.
Біологи досі не можуть дати відповіді на запитання, як боротися з чорною сигатокою, адже грибок дуже швидко стає стійким до фунгіцидів і пестицидів. Тому висловлюються думки, що вихід із ситуації – у біотехнологіях, тобто у вирощуванні генетично модифікованих бананів. Щоправда, тоді треба буде ще переконати людей у різних частинах світу їсти такі банани.