На Балканах зріє новий конфлікт
Абсолютно неприйнятним назвав Президент Сербії Борис Тадіч вироблений спеціальним посланцем Генерального секретаря ООН Марті Ахтісаарі план врегулювання косовської проблеми. Цей план днями у підкорегованому вигляді було представлено для обговорення на зустрічі у Відні керівників Сербії та лідерів косовських албанців із метою поставити крапку в безрезультатних прямих переговорах про майбутній статус Косова, які велися між Белградом і Приштіною з лютого 2006 року.
Запропонований М. Ахтісаарі план врегулювання, зазначив Б.Тадіч, відкриває шлях до незалежності сербської провінції Косово й Метохія, що суперечить нормам міжнародного права, які захищають суверенітет і територіальну цілісність держав, якою є й Сербія.
Запропонований Сербією компроміс, нагадав президент Сербії, передбачає надання албанцям, які проживають у Косові, дуже широких, істотних прав автономії, підкріплених міжнародними гарантіями. Белград зберіг би у своїй компетенції лише сфери зовнішньої політики, оборони та охорони духовної й культурної спадщини. На його думку, така пропозиція повністю відповідає принципам міжнародного права.
Б.Тадіч зазначив, що Сербія завжди виступала й виступає за досягнення взаємоприйнятного врегулювання шляхом переговорів і діалогу, проте спецпосланець Генсека ООН не приділив належної уваги пошуку такого рішення й вибрав свій варіант, який може призвести до "істотної дестабілізації" становища в регіоні та за його межами.
Косово перебуває під управлінням ООН із 1999 року, коли внаслідок авіаційного наступу НАТО авторитарний лідер Сербії Слободан Мілошевич був вимушений вивести війська з території провінції.
Сербія вважає Косовський край своїм культурним і релігійним центром. Однак ще до розпаду Югославії переважну більшість населення в ньому становили албанці (зараз їх там 90%), а сам край мав права автономії, скасовані С. Мілошевичем.
Запропонований М. Ахтісаарі план врегулювання, зазначив Б.Тадіч, відкриває шлях до незалежності сербської провінції Косово й Метохія, що суперечить нормам міжнародного права, які захищають суверенітет і територіальну цілісність держав, якою є й Сербія.
Запропонований Сербією компроміс, нагадав президент Сербії, передбачає надання албанцям, які проживають у Косові, дуже широких, істотних прав автономії, підкріплених міжнародними гарантіями. Белград зберіг би у своїй компетенції лише сфери зовнішньої політики, оборони та охорони духовної й культурної спадщини. На його думку, така пропозиція повністю відповідає принципам міжнародного права.
Б.Тадіч зазначив, що Сербія завжди виступала й виступає за досягнення взаємоприйнятного врегулювання шляхом переговорів і діалогу, проте спецпосланець Генсека ООН не приділив належної уваги пошуку такого рішення й вибрав свій варіант, який може призвести до "істотної дестабілізації" становища в регіоні та за його межами.
Косово перебуває під управлінням ООН із 1999 року, коли внаслідок авіаційного наступу НАТО авторитарний лідер Сербії Слободан Мілошевич був вимушений вивести війська з території провінції.
Сербія вважає Косовський край своїм культурним і релігійним центром. Однак ще до розпаду Югославії переважну більшість населення в ньому становили албанці (зараз їх там 90%), а сам край мав права автономії, скасовані С. Мілошевичем.
Повернутися назад