Запрошуємо до обговорення
"МБ" вирішив долучитися до кампанії з перейменування вулиць. Наша ідея – змінити назву нинішньої Червоноармійської вулиці на честь видатної події в історії краю – Буковинського віча. Пропонуємо науковцям, діячам культури і мистецтва, городянам висловити власну думку з цього приводу.
Доктор історичних наук, професор Василь БОТУШАНСЬКИЙ:
– 1918 року населення Буковини вперше самостійно висловило свою волю. До того часу була така ситуація, коли "все вирішували про нас, але без нас".
Тоді буковинці привселюдно та одностайно висловилися: "Хочемо до Соборної України!" Цей заклик записано в ухвалі багатотисячного Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р.: "Віче бажає прилучення австрійської частини української землі до України". Крайовий комітет радо вітав проголошення української державності та скликав у Чернівцях повноважних представників українських громад Буковини.
До речі, колись Червоноармійську вулицю хотіли назвати ім’ям Михайла Грушевського. Однак таку назву отримала вулиця, де розташована ОДА. Потім пропонували назвати її на честь Тараса Шевченка, але така вулиця вже є. Оскільки Буковинське віче – одна з найважливіших подій в історії краю, то й вулиця повинна бути помітною, центральною. Вважаю, що перейменуванням вулиці Червоноармійської ми не зменшимо пошани до героїв Червоної армії, яка виганяла з краю окупантів.
Додам, що 1995 року підготував проект про встановлення меморіальної дошки на 14-ому корпусі ЧНУ (площа Соборна). Напис такий: "У цьому будинку до початку листопада 1918 року перебував Український крайовий комітет – складова частина уряду ЗУНР". Річ у тому, що 1918 року українці перейняли владу від останнього австрійського губернатора і до Будинку крайового управління (14
корпус) перейшов крайовий комітет як Український уряд. Така подія є символом української державної влади. Однак моя пропозиція не розглядається вже 13 років.
Доктор історичних наук, професор Василь БОТУШАНСЬКИЙ:
– 1918 року населення Буковини вперше самостійно висловило свою волю. До того часу була така ситуація, коли "все вирішували про нас, але без нас".
Тоді буковинці привселюдно та одностайно висловилися: "Хочемо до Соборної України!" Цей заклик записано в ухвалі багатотисячного Буковинського народного віча 3 листопада 1918 р.: "Віче бажає прилучення австрійської частини української землі до України". Крайовий комітет радо вітав проголошення української державності та скликав у Чернівцях повноважних представників українських громад Буковини.
До речі, колись Червоноармійську вулицю хотіли назвати ім’ям Михайла Грушевського. Однак таку назву отримала вулиця, де розташована ОДА. Потім пропонували назвати її на честь Тараса Шевченка, але така вулиця вже є. Оскільки Буковинське віче – одна з найважливіших подій в історії краю, то й вулиця повинна бути помітною, центральною. Вважаю, що перейменуванням вулиці Червоноармійської ми не зменшимо пошани до героїв Червоної армії, яка виганяла з краю окупантів.
Додам, що 1995 року підготував проект про встановлення меморіальної дошки на 14-ому корпусі ЧНУ (площа Соборна). Напис такий: "У цьому будинку до початку листопада 1918 року перебував Український крайовий комітет – складова частина уряду ЗУНР". Річ у тому, що 1918 року українці перейняли владу від останнього австрійського губернатора і до Будинку крайового управління (14
корпус) перейшов крайовий комітет як Український уряд. Така подія є символом української державної влади. Однак моя пропозиція не розглядається вже 13 років.
Повернутися назад