Ференц Ліст виступав у готелі «Молдавія»
29 ЛИПНЯ 1814 РОКУ БУВ ОСВЯЧЕНИЙ РИМО-КАТОЛИЦЬКИЙ КОСТЕЛ СВЯТОГО ХРЕСТА.
Однак під час великої пожежі 1866 року дуже постраждали башта і дах храму. Найславнішим парохом храму був отець Шмідт, родом із Сучави. Отець Шмідт був обраний почесним доктором Університету імені Франца Йозефа, а також почесним громадянином Чернівців.
1814 РОКУ ЛЮТЕРАНИ НА ЧОЛІ З ПАСТОРОМ
Ф. КЕРНОМ КУПИЛИ ДЕРЕВ’ЯНИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ КОСТЕЛ НА РОЗІ НИНІШНІХ ВУЛИЦЬ ШКІЛЬНОЇ ТА ГОЛОВНОЇ.
Лютерани перенесли святиню на вулицю Єпископську (Університетську), де їм надали землю.
1825 РОКУ КЕРІВНИМ ІНЖЕНЕРОМ МІСТА СТАВ
А. МАРІН, РОДОМ ІЗ КАЛУША.
Завдяки йому місто, яке мало понад 8 тисяч населення, почало набувати цивілізованого вигляду. Було сплановано та частково вкрито гравієм вулиці Руську, Франца (28 Червня), Крайового управління (Чайковського).
1825 РОКУ ВІДЕНСЬКА ПРИДВОРНА БУДІВЕЛЬНА РАДА ДАЛА НАКАЗ ЗБУДУВАТИ РАТУШУ В ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ ЧЕРНІВЦІВ – НАД ВИСОКИМ УРВИЩЕМ З ВИДОМ НА ПРУТ (ЗА СУЧАСНОЮ ВУЛИЦЕЮ ІВАНА БОГУНА).
Проте інженер Марін виступив проти цього проекту. 18 років він доводив, що місто буде розвиватися в іншому напрямку. До його думки таки дослухалися.
"1838 РОКУ В ТРАКТИРНИХ БУДИНКАХ ЧЕРНІВЦІВ БУЛО ЖВАВЕ ЖИТТЯ,
– писав у своєму щоденнику німецький вчений Йоган Коль. – За довгим столом збиралися німці, угорці, євреї і валахи. Гра у більярд, звук органу, кельнери у білих фартушках і навіть дві милі покоївки… З кухні доходили найпахучіші аромати смаженини. Гарна австрійська кухня, веселе віденське життя поширилося і на Чернівці".
1836 РОКУ В ЧЕРНІВЦЯХ ЗАСНУВАЛИ ВІРМЕНО-КАТОЛИЦЬКУ ПАРОХІЮ.
У місті на цей час уже мешкало кілька десятків вірменських родин.
СИЛЬНА ПОВІНЬ СТАЛАСЯ У ЧЕРНІВЦЯХ 1837 РОКУ.
Внаслідок триденних безперервних злив Прут так піднявся, що затопив Ленківці, Жучку і Калічанку, тож уся рівнина була схожа на озеро. На щастя, людських жертв не було, і навіть вдалося врятувати всю худобу.
1840 РОКУ МІСЬКИМ ГИЦЕЛЯМ ЗАБОРОНИЛИ ВБИВАТИ БЕЗПРИТУЛЬНИХ СОБАК НА ВУЛИЦЯХ.
Магістрат придбав спеціальний візок зі скринею, куди мали скидати впійманих собак і вивозити на знищення за місто. За невиконання цього розпорядження гицелів штрафували.
ТРЕТЬОГО ЛИПНЯ 1844 РОКУ ВІДБУЛОСЯ СВЯТКОВЕ ЗАКЛАДЕННЯ ФУНДАМЕНТУ КАФЕДРАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ СВЯТОГО ДУХА.
Церква споруджувалася за одним із проектів Ісаакіївського собору в Петербурзі під керівництвом інженера Рьолля.
19 КВІТНЯ 1843 РОКУ ЗАКЛАДЕНО ПЕРШИЙ КАМІНЬ У БУДІВНИЦТВО РАТУШІ.
Земельну ділянку під майбутню ратушу викуплено два роки перед тим у багатої вірменської родини фон Петровичів, один із членів якої пізніше став бургомістром. Фундамент вежі заклали на глибину шість метрів. Дотрималися і гарної традиції – в землю кинули кілька золотих монет і пергаментну грамоту з посланням до нащадків. Проект будівлі розробив архітектор Андреас Мікулич, а роботами керував окружний інженер Адольф Марін.
ОСТАТОЧНО БУДІВНИЦТВО РАТУШІ ЗАВЕРШИЛИ 1848 РОКУ.
Магістрат переїхав до приміщення 1 грудня 1846 року, коли ратушу ще не було прийнято в експлуатацію. Спочатку вона була двоповерховою, у процесі робіт у проект вносилися зміни, і з’явився третій поверх. Прийняття в експлуатацію відбулося без урочистостей та бенкету.
ФЕРЕНЦ ЛІСТ ДАВ У ЧЕРНІВЦЯХ ДВА ОФІЦІЙНІ КОНЦЕРТИ У ТРАВНІ 1847 РОКУ.
Святкове дійство відбулося в урочистій залі готелю "Молдавія". Сьогодні легендарний будинок стоїть на вулиці Головній, навпроти церкви Святої Параскеви. Власником готелю був Якоб фон Мікулі. Його син приятелював із Лістом і порадив композиторові дати концерт у Чернівцях. Ференц Ліст прибув до міста 22 травня, пробув тиждень, дав два офіційні концерти. Сцену розмістили у центрі залу, всі місця, незважаючи на високу ціну квитків, були зайняті.
Використано дослідження Раймунда Фрідріха Кайндля, Олександра Масана, Ігоря Чеховського, Василя Білека, дані електронної єврейської енциклопедії.
(Далі буде)
Однак під час великої пожежі 1866 року дуже постраждали башта і дах храму. Найславнішим парохом храму був отець Шмідт, родом із Сучави. Отець Шмідт був обраний почесним доктором Університету імені Франца Йозефа, а також почесним громадянином Чернівців.
1814 РОКУ ЛЮТЕРАНИ НА ЧОЛІ З ПАСТОРОМ
Ф. КЕРНОМ КУПИЛИ ДЕРЕВ’ЯНИЙ КАТОЛИЦЬКИЙ КОСТЕЛ НА РОЗІ НИНІШНІХ ВУЛИЦЬ ШКІЛЬНОЇ ТА ГОЛОВНОЇ.
Лютерани перенесли святиню на вулицю Єпископську (Університетську), де їм надали землю.
1825 РОКУ КЕРІВНИМ ІНЖЕНЕРОМ МІСТА СТАВ
А. МАРІН, РОДОМ ІЗ КАЛУША.
Завдяки йому місто, яке мало понад 8 тисяч населення, почало набувати цивілізованого вигляду. Було сплановано та частково вкрито гравієм вулиці Руську, Франца (28 Червня), Крайового управління (Чайковського).
1825 РОКУ ВІДЕНСЬКА ПРИДВОРНА БУДІВЕЛЬНА РАДА ДАЛА НАКАЗ ЗБУДУВАТИ РАТУШУ В ПІВНІЧНІЙ ЧАСТИНІ ЧЕРНІВЦІВ – НАД ВИСОКИМ УРВИЩЕМ З ВИДОМ НА ПРУТ (ЗА СУЧАСНОЮ ВУЛИЦЕЮ ІВАНА БОГУНА).
Проте інженер Марін виступив проти цього проекту. 18 років він доводив, що місто буде розвиватися в іншому напрямку. До його думки таки дослухалися.
"1838 РОКУ В ТРАКТИРНИХ БУДИНКАХ ЧЕРНІВЦІВ БУЛО ЖВАВЕ ЖИТТЯ,
– писав у своєму щоденнику німецький вчений Йоган Коль. – За довгим столом збиралися німці, угорці, євреї і валахи. Гра у більярд, звук органу, кельнери у білих фартушках і навіть дві милі покоївки… З кухні доходили найпахучіші аромати смаженини. Гарна австрійська кухня, веселе віденське життя поширилося і на Чернівці".
1836 РОКУ В ЧЕРНІВЦЯХ ЗАСНУВАЛИ ВІРМЕНО-КАТОЛИЦЬКУ ПАРОХІЮ.
У місті на цей час уже мешкало кілька десятків вірменських родин.
СИЛЬНА ПОВІНЬ СТАЛАСЯ У ЧЕРНІВЦЯХ 1837 РОКУ.
Внаслідок триденних безперервних злив Прут так піднявся, що затопив Ленківці, Жучку і Калічанку, тож уся рівнина була схожа на озеро. На щастя, людських жертв не було, і навіть вдалося врятувати всю худобу.
1840 РОКУ МІСЬКИМ ГИЦЕЛЯМ ЗАБОРОНИЛИ ВБИВАТИ БЕЗПРИТУЛЬНИХ СОБАК НА ВУЛИЦЯХ.
Магістрат придбав спеціальний візок зі скринею, куди мали скидати впійманих собак і вивозити на знищення за місто. За невиконання цього розпорядження гицелів штрафували.
ТРЕТЬОГО ЛИПНЯ 1844 РОКУ ВІДБУЛОСЯ СВЯТКОВЕ ЗАКЛАДЕННЯ ФУНДАМЕНТУ КАФЕДРАЛЬНОЇ ЦЕРКВИ СВЯТОГО ДУХА.
Церква споруджувалася за одним із проектів Ісаакіївського собору в Петербурзі під керівництвом інженера Рьолля.
19 КВІТНЯ 1843 РОКУ ЗАКЛАДЕНО ПЕРШИЙ КАМІНЬ У БУДІВНИЦТВО РАТУШІ.
Земельну ділянку під майбутню ратушу викуплено два роки перед тим у багатої вірменської родини фон Петровичів, один із членів якої пізніше став бургомістром. Фундамент вежі заклали на глибину шість метрів. Дотрималися і гарної традиції – в землю кинули кілька золотих монет і пергаментну грамоту з посланням до нащадків. Проект будівлі розробив архітектор Андреас Мікулич, а роботами керував окружний інженер Адольф Марін.
ОСТАТОЧНО БУДІВНИЦТВО РАТУШІ ЗАВЕРШИЛИ 1848 РОКУ.
Магістрат переїхав до приміщення 1 грудня 1846 року, коли ратушу ще не було прийнято в експлуатацію. Спочатку вона була двоповерховою, у процесі робіт у проект вносилися зміни, і з’явився третій поверх. Прийняття в експлуатацію відбулося без урочистостей та бенкету.
ФЕРЕНЦ ЛІСТ ДАВ У ЧЕРНІВЦЯХ ДВА ОФІЦІЙНІ КОНЦЕРТИ У ТРАВНІ 1847 РОКУ.
Святкове дійство відбулося в урочистій залі готелю "Молдавія". Сьогодні легендарний будинок стоїть на вулиці Головній, навпроти церкви Святої Параскеви. Власником готелю був Якоб фон Мікулі. Його син приятелював із Лістом і порадив композиторові дати концерт у Чернівцях. Ференц Ліст прибув до міста 22 травня, пробув тиждень, дав два офіційні концерти. Сцену розмістили у центрі залу, всі місця, незважаючи на високу ціну квитків, були зайняті.
Використано дослідження Раймунда Фрідріха Кайндля, Олександра Масана, Ігоря Чеховського, Василя Білека, дані електронної єврейської енциклопедії.
(Далі буде)
Повернутися назад