Щоби надавати ділянки під котеджі, дослідна станція викорчовує сади

Городяни дедалі активніше освоюють приміські землі. Довкола Чернівців виростають невеликі селища на землях прилеглих сіл. Одне із таких – селище біля дослідної станції.
Розташоване воно поруч із Придністровською дослідною станцією садівництва Буковинського інституту агропромислового виробництва. Котеджі займають землі, які колись належали станції. Територіально селище розташоване в селі Годилів Великокучурівської сільської ради Сторожинецького району. Однак мешканці "Дослідки" вважають себе чернівчанами.
– Я тут народилася, виросла і живу зараз, – розповіла Марія Іллівна. – Ця місцевість здавна називалася Яблунівкою, колись тут було невелике поселення і монастир. В одному з приміщень того монастиря ми й жили. Потім створили дослідну станцію, в 70-ті роки минулого століття звели триповерхове адмінприміщення, кілька будинків для працівників. Котеджі почали з’являтися зовсім нещодавно.
Тутешні мешканці завжди почувалися городянами завдяки наявності міських вигод – водопостачання, каналізації, чернівецьких номерів телефонів. До тролейбусної зупинки "п’ятірки" йти треба десять хвилин навіть із найвіддаленішої точки. Діти навчалися у міських школах, ходили до дитячих садків у Чернівцях, медичні послуги всі отримували у поліклініці на вулиці Південно-Кільцевій. Ситуація змінилася в 90-ті роки, коли із земель, що займала дослідна станція, почали виділяти ділянки під забудову.
– Тоді діяла така вимога, щоби ми виділяли ділянки 50 на 50, – розповіла заступник директора станції з наукової роботи Наталія ДРОНИК. – Тобто, коли ми надавали ділянку своєму працівнику для розв’язання житлової проблеми, іншу мусили віддавати сільській раді. Тоді почалося: серед людей, які і в селі не жили, і на станції ніколи не працювали, виявилося чимало охочих отримати ділянку. Вони виходили на наше керівництво, на облдержадміністрацію. Ми, наприклад, отримували листи за підписом попередніх губернаторів, пишуть і деякі нинішні посадовці.
Станції довелося викорчовувати сади. Сьогодні біля кільця на розі Червоноармійської і Південно-Кільцевої суцільна забудова, а ще кілька років тому ріс сад. Нині, за словами Наталії Дроник, є ще 180 заяв на земельні ділянки під будівництво. Щоб їх задовольнити, потрібно викорчувати ще 50 гектарів садів.
Старих будинків, зведених ще за радянської влади для працівників станції, тут залишається менше двох десятків. Останнім часом у їхніх мешканців виникли серйозні проблеми, розв’язати які самостійно люди не в змозі.
– Ми повністю зав’язані на місті, – розповідає тутешня мешканка Настя. – Але приписані до Годилова, що належить до Великокучурівської сільської ради. За оформленням будь-яких паперів треба їхати аж до Сторожинця. І міські лікарні та поліклініки нас не обслуговують. Водопровід у нас із Чернівців, але в разі аварії з водоканалу приїжджати не хочуть.
Найкраща пора року на дослідній станції – кінець весни і літо. Сади, які тут все ще займають десятки гектарів, спочатку цвітуть, а потім перетворюють околиці на справжнє зелене море. У сезон достигання ягід і овочів взяти участь у зборі врожаю може кожен. Ось тільки охочих немає: нові мешканці не полюбляють фізичну працю, а співробітників бракує. Більшість працівників дослідної станції мають стаж не один десяток років. Днями виповнюється 93 роки першому директору станції Федору Тихоновичу Затоковому. Заслужений агроном України ще й досі не полишає роботи. А молодь переважно приходить на роботу, попрацює кілька років, отримає ділянку і йде.

Довідка
На дослідній
станції вивели
18 сортів груші
Придністровська дослідна станція садівництва Буковинського інституту АПВ створена 1965 року. Її працівники займаються створенням нових високосортних сортів груші, горіха грецького, сортовивченням плодових, ягідних і горіхоплідних культур.
За період діяльності селекціонерами створено 18 сортів груші (Яблунівська, Буковинка, Кучеренка та інші) та 14 сортів горіха грецького (Буковинський 1, Буковинський 2, Чернівецький 1, Буковинська бомба тощо).
Станція разом із дослідним господарством "Яблунівське" займає 250 гектарів, з яких 38 гектарів належать Чернівецькій міській раді, решта – Великокучурівській сільській раді. Раніше площа сягала 300 гектарів, частину землі віддали під забудову.
Селище станції має свої вулиці, які отримали фруктові назви: Персикова, Вишнева.

Цікавинка
Приватну вулицю охороняють цілодобово
На одну з вулиць селища потрапить не кожен – одразу впадає у вічі ланцюг, що її перегороджує. А біля в’їзду – невелика будка.
– Мешканці будинків скинулися і найняли нас доглядати за порядком, – розповів літній чоловік, який тут чергує. – Ми не є справжньою охороною, без зброї, звичайно. Однак чергуємо тут цілодобово, всіх знаємо, отож, мешканці можуть бути спокійними за своє майно. Сторонні машини не пускаємо, та й нема чого – вулиця закінчується глухим кутом.
На вулиці розташовані виключно приватні котеджі. Їхні власники люди небідні. Як нам вдалося дізнатися, тут мешкають як бізнесмени, так і... науковці.
До речі, район дослідної станції важко назвати типовим "царським селом", де особняки своїми розмірами перевершують міські хрущовки. Котеджі тут, хоч і недешеві, мають досить помірні розміри і позбавлені новоукраїнської помпезності.

Перспективи
Від Рівненської до ставків – багатоповерхівки
Сергій Гомонович,
ГОЛОВНИЙ АРХІТЕКТОР ЧЕРНІВЦІВ:
Так званий район дослідної станції є перспективним в плані розширення забудови міста. Межа між міськими землями і Великим Кучуровом проходить по струмку, на якому розташовані ставки. Нині станція орендує кілька десятків гектарів міської землі. Генеральний план міста передбачає забудову цієї території від вулиці Рівненської до ставків. Там буде мікрорайон житлової і громадської багатоповерхової забудови. З часом буде продовжено вулицю Комарова до Сторожинецької, пізніше – з’єднання Південно-Кільцевої з виїздом у сторожинецькому напрямку.
Ще коли споруджувалися будинки дослідної станції, у той бік було прокладено міські комунікації – водогін і каналізацію. Отож, резерви є, з часом вони будуть задіяні та розширені.
Землю, звичайно, не будемо просто відбирати у дослідної станції. Для початку хочемо освоювати ділянки, які нині не використовуються, але з часом маємо намір повернути все".

Нерухомість
15 000 у. о. за сотку землі

– Довкола Чернівців є кілька місць, які нині забудовуються особняками. Район дослідної станції є найдорожчим і користується найбільшим попитом, – стверджує Сергій БОСОВИК, генеральний директор агентства нерухомості "Ваш ковчег". – Там квадратний метр у будинку готовністю 80% коштує 1 – 1,3 тисячі доларів. Дорогою є також земля: 8-10 соток можуть коштувати від 40 до 120 тисяч доларів. А нещодавно продалася ділянка, кожна сотка якої обійшлася новому власнику в 15 тисяч у. о.
Район проте не є однаковим за умовами. Лише невелика його частина біля кільця має змогу підключення до міських комунікацій, отож там і вищі ціни. Поруч розташована зупинка тролейбуса, що є надзвичайно важливим. Здавалося б, заможні люди мають авто або й кілька, і можуть без проблем їздити в місто й додому. Але вони теж думають, що іноді їхній дитині доведеться приїхати самостійно, або приходить няня, яка добирається тролейбусом.