Зворотний зв’язок
Транспорт пустять повз школи та університет?
"У місцевій пресі, зокрема у вашій газеті, неодноразово згадувалося про так зване мале об’їзне кільце. Щоби у старій частині міста зменшити кількість транспорту, міська влада вирішила облаштувати об’їзд вулицями Богдана Хмельницького та Лесі Українки. Але чомусь не враховується, що пролягатиме ця
об’їзна дорога теж через велелюдні місця, з історичною забудовою. Окрім того, поруч розташовані три школи, університетська бібліотека, поліклініка, корпуси університету. Все це буквально на відстані 300 метрів, і саме тут – інтенсивний рух. Тому мені здається, що доречнішим було би транспорт пустити трохи нижче вулиці Лесі Українки – вулицями Роші. Щоби викидами не довелося дихати принаймні школярам та студентам". Степан Костишин, завідувач кафедри біоекології ЧНУ.
Чотири роки боровся зі ЖРЕПом, але здався
"Читаю на ваших сторінках про те, як люди марно добиваються правди у комунальників, і вирішив свою історію розповісти. З 2003 року у мене триває судова тяганина зі ЖРЕПом №5 через сплату боргів за ненадані послуги, які я відмовлявся оплачувати. Наш будинок на вулиці Зої Космодем’янської вже давно приватизовано. Але мені не вдавалося з’ясувати у керівництва ЖРЕПу, за які послуги повинен платити власник приватного житла. Лише на першому засіданні райсуду отримав роздруківку. Виявилося, що платити повинен за вивезення сміття – 5 коп. за м2 житла, обслуговування димовентиляційних каналів, пічок – 2,1 коп. за м2, систему довідок, розрахункову книжку – 2 коп. за м2, прибирання прибудинкової території –
5 коп. за м2, податок на землю – 2 коп. м2. Загальна вартість робіт становить 16,1 коп. за м2. Але у дворах, крім мешканців, ніхто не прибирає, понад 20 років ніхто не обслуговував димовентиляційні канали. Звісно, комунальники з цим не погоджуються, навіть документи якісь показали про чищення димовентканалів тощо. Одне слово, довести неправильність нарахування боргів так і не вдалося. Рішенням суду було постановлено сплатити 810 гривень боргу, а ЖРЕП вимагає чомусь понад тисячу гривень. Я довго намагався боротися, але врешті-решт вирішив, що сплатити борг за неотримані послуги легше, ніж щось довести." Анатолій Гаврилович Прудіус.
"У місцевій пресі, зокрема у вашій газеті, неодноразово згадувалося про так зване мале об’їзне кільце. Щоби у старій частині міста зменшити кількість транспорту, міська влада вирішила облаштувати об’їзд вулицями Богдана Хмельницького та Лесі Українки. Але чомусь не враховується, що пролягатиме ця
об’їзна дорога теж через велелюдні місця, з історичною забудовою. Окрім того, поруч розташовані три школи, університетська бібліотека, поліклініка, корпуси університету. Все це буквально на відстані 300 метрів, і саме тут – інтенсивний рух. Тому мені здається, що доречнішим було би транспорт пустити трохи нижче вулиці Лесі Українки – вулицями Роші. Щоби викидами не довелося дихати принаймні школярам та студентам". Степан Костишин, завідувач кафедри біоекології ЧНУ.
Чотири роки боровся зі ЖРЕПом, але здався
"Читаю на ваших сторінках про те, як люди марно добиваються правди у комунальників, і вирішив свою історію розповісти. З 2003 року у мене триває судова тяганина зі ЖРЕПом №5 через сплату боргів за ненадані послуги, які я відмовлявся оплачувати. Наш будинок на вулиці Зої Космодем’янської вже давно приватизовано. Але мені не вдавалося з’ясувати у керівництва ЖРЕПу, за які послуги повинен платити власник приватного житла. Лише на першому засіданні райсуду отримав роздруківку. Виявилося, що платити повинен за вивезення сміття – 5 коп. за м2 житла, обслуговування димовентиляційних каналів, пічок – 2,1 коп. за м2, систему довідок, розрахункову книжку – 2 коп. за м2, прибирання прибудинкової території –
5 коп. за м2, податок на землю – 2 коп. м2. Загальна вартість робіт становить 16,1 коп. за м2. Але у дворах, крім мешканців, ніхто не прибирає, понад 20 років ніхто не обслуговував димовентиляційні канали. Звісно, комунальники з цим не погоджуються, навіть документи якісь показали про чищення димовентканалів тощо. Одне слово, довести неправильність нарахування боргів так і не вдалося. Рішенням суду було постановлено сплатити 810 гривень боргу, а ЖРЕП вимагає чомусь понад тисячу гривень. Я довго намагався боротися, але врешті-решт вирішив, що сплатити борг за неотримані послуги легше, ніж щось довести." Анатолій Гаврилович Прудіус.
Повернутися назад