Відкрили пам’ятник загиблим чернівецьким авіаторам

Монумент увінчала п’ятикутна зірка та напис: "Никто не забыт, ничто не забыто". Під могильною плитою лежать до 10 загиблих авіаторів, останки яких 1962 року перенесли сюди із кладовища поблизу аеропорту. На жаль, є лише приблизні дані про них. Відомо, що тут поховано льотчиків 149-го винищувально-авіаційного полку і, можливо, солдатів батальйону авіаційно-технічного забезпечення. Неподалік також розташована могила засновника Чернівецького авіапідприємства майора Дмитра Ятченка.
– 22 червня 1941 року Чернівецький аеропорт бомбардували чотири рази, – розповідає головний інженер авіакомпанії "Буковина" Олександр АБРАМОВ. – Перший напад стався о 04.30. У той час там було лише троє чергових літаків. Вони злетіли назустріч німецьким літакам, але німців було більше, і, зрозуміло, всі загинули. Решту льотчиків було вбито в наступний боях. Їхні літаки падали в Рідківцях, Мамаївцях, Магалі. Багато згоріли просто в літаку, і від них майже нічого не залишалося. Загалом під час оборони Буковини – з 22 червня по п’яте липня – загинуло 14 льотчиків.
Один із небагатьох загиблих авіаторів, про кого є достовірні дані, – Аким Мірошниченко. 23 червня 1941 він підбив німецький літак і сам загинув у бою. Нам вдалося поспілкуватися з дружиною Акима Андрійовича Людмилою Абрамовою.
– Увечері 21 червня 1941 року ми повечеряли разом і побували на концерті, – згадує Людмила Іллівна. – Потім мій чоловік повернувся на аеродром, де тієї ночі чергував. Я залишилася сама. А вночі почалася війна. Аким зателефонував мені і заспокоїв, сказавши, що все владнається. Але тут я почула сигнал тривоги, і чоловік більше не міг розмовляти. Це була наша остання з ним розмова. Через два дні я примчала на аеропорт і вмовляла льотчиків, щоби вони сказали, що з Акимом. Всі мене заспокоювали. Лише потім приїхав командир полку і розповів мені правду. Ми з Акимом одружилися за рік перед війною. Весілля відгуляли у ресторані "Чорний орел".