Швейне ательє можна відкрити вдома
Чернівчанка Валентина Черданцева у 53 роки потрапила під скорочення на підприємстві, де працювала програмістом. Стояла на обліку в центрі зайнятості, але довго в безробітних не затрималася.
– Вирішила, що досить вже працювати на когось. Знала, що є програма фінансової допомоги для тих, хто хоче стати підприємцем, пішла на курси. Нелегко було, бо треба було написати реальний бізнес-план, захистити його. Але пізніше мені ці знання дуже допомогли, – розповідає жінка.
Отримані кредит та матеріальну допомогу пані Валентина витратила на придбання сучасних швейної машини та оверлока. Міні-майстерню організувала в одній із кімнат своєї квартири. Шити вона вміла й раніше, хоча спеціально не вчилася. Домашній бізнес організувала разом із дочкою, яка є технологом з пошиття одягу. Саме дочка здебільшого моделює одяг, стежить за модними тенденціями на Інтернет-сайтах та в модних журналах.
Особливих проблем з реєстрацією не було, зі сплатою податків – теж. Спілкування з органами контролю обмежується сплатою єдиного податку. Завдяки тому, що пані Валентина працює вдома, спеціальних дозволів чи перевірок їй не знадобилося.
Свої послуги жодного разу не рекламувала. Клієнтів вистачало серед знайомих і знайомих їхніх знайомих. Гарний виріб сам себе рекламував. "Де купували таку оригінальну сукню?" – запитували в її клієнток і просили телефон майстрині. Собі шити одяг Валентина Олександрівна не встигає: замовлення є майже завжди.
– Найбільша проблема в тому, що в Чернівцях дуже малий вибір тканин, особливо натуральних. Якщо й продається шовк, льон чи вовна, то вони дуже дорогі, – каже жінка.
Зароблені гроші постійно доводиться вкладати у придбання нових технічних пристосувань, тканин (якщо є можливість, майстриня сама закуповує тканини в Києві), нових оздоблювальних матеріалів, останніх випусків журналів мод. Каже, що витрати на техніку й матеріали в її бізнесі можуть окупитися за рік-два.
Домашнім бізнесом жінка займається лише рік, але вже замислюється над планами про відкриття власного ательє.
НЕОБХІДНІ ВИТРАТИ НА ВІДКРИТТЯ "ДОМАШНЬОГО АТЕЛЬЄ"
1. Швейна машина. Фірмові електричні машини коштують від 650 гривень.
2. Оверлок – приблизно 1500 гривень.
3. Декілька журналів мод, нових каталогів жіночого одягу – від 100 гривень.
4. Допоміжні пристосування й матеріали, матеріали для оздоблення – від 300 гривень.
5. Візитки – від 50 гривень.
6. 34 гривні на реєстрацію приватним підприємцем.
7. Податки. Сума, якою доведеться ділитися з податковою, залежить від того, яку систему оподаткування обере швачка-приватниця, пояснили у відділі зв’язків з громадськістю ДПІ у м. Чернівці. За єдиної системи оподаткування щомісяця доведеться сплачувати 200 гривень податку (ставка у м. Чернівці). А для тих, хто зареєструється в районі, її розмір значно менший. Якщо ж підприємець використовуватиме найману працю, платежів і клопотів у нього буде значно більше: по-перше, доведеться доплачувати ще 50% ставки (тобто по 100 гривень щомісяця) податку з кожного "найманця", по-друге, потрібно буде зареєструватися в декількох фондах і регулярно звітувати їм. Інший варіант – обрати загальну систему оподаткування. У цьому разі сума податку залежатиме від отриманих заробітків. Щомісяця потрібно буде платити 15% від отриманого чистого прибутку, а також віддавати 32% чистого прибутку до Пенсійного фонду. Ліцензія для пошиття одягу не потрібна. А для пошиття тентів, чохлів, штор та драпіровок щомісячна вартість ліцензії становить 120 гривень (платити їх зобов’язані лише підприємці на загальній системі оподаткування).
– Вирішила, що досить вже працювати на когось. Знала, що є програма фінансової допомоги для тих, хто хоче стати підприємцем, пішла на курси. Нелегко було, бо треба було написати реальний бізнес-план, захистити його. Але пізніше мені ці знання дуже допомогли, – розповідає жінка.
Отримані кредит та матеріальну допомогу пані Валентина витратила на придбання сучасних швейної машини та оверлока. Міні-майстерню організувала в одній із кімнат своєї квартири. Шити вона вміла й раніше, хоча спеціально не вчилася. Домашній бізнес організувала разом із дочкою, яка є технологом з пошиття одягу. Саме дочка здебільшого моделює одяг, стежить за модними тенденціями на Інтернет-сайтах та в модних журналах.
Особливих проблем з реєстрацією не було, зі сплатою податків – теж. Спілкування з органами контролю обмежується сплатою єдиного податку. Завдяки тому, що пані Валентина працює вдома, спеціальних дозволів чи перевірок їй не знадобилося.
Свої послуги жодного разу не рекламувала. Клієнтів вистачало серед знайомих і знайомих їхніх знайомих. Гарний виріб сам себе рекламував. "Де купували таку оригінальну сукню?" – запитували в її клієнток і просили телефон майстрині. Собі шити одяг Валентина Олександрівна не встигає: замовлення є майже завжди.
– Найбільша проблема в тому, що в Чернівцях дуже малий вибір тканин, особливо натуральних. Якщо й продається шовк, льон чи вовна, то вони дуже дорогі, – каже жінка.
Зароблені гроші постійно доводиться вкладати у придбання нових технічних пристосувань, тканин (якщо є можливість, майстриня сама закуповує тканини в Києві), нових оздоблювальних матеріалів, останніх випусків журналів мод. Каже, що витрати на техніку й матеріали в її бізнесі можуть окупитися за рік-два.
Домашнім бізнесом жінка займається лише рік, але вже замислюється над планами про відкриття власного ательє.
НЕОБХІДНІ ВИТРАТИ НА ВІДКРИТТЯ "ДОМАШНЬОГО АТЕЛЬЄ"
1. Швейна машина. Фірмові електричні машини коштують від 650 гривень.
2. Оверлок – приблизно 1500 гривень.
3. Декілька журналів мод, нових каталогів жіночого одягу – від 100 гривень.
4. Допоміжні пристосування й матеріали, матеріали для оздоблення – від 300 гривень.
5. Візитки – від 50 гривень.
6. 34 гривні на реєстрацію приватним підприємцем.
7. Податки. Сума, якою доведеться ділитися з податковою, залежить від того, яку систему оподаткування обере швачка-приватниця, пояснили у відділі зв’язків з громадськістю ДПІ у м. Чернівці. За єдиної системи оподаткування щомісяця доведеться сплачувати 200 гривень податку (ставка у м. Чернівці). А для тих, хто зареєструється в районі, її розмір значно менший. Якщо ж підприємець використовуватиме найману працю, платежів і клопотів у нього буде значно більше: по-перше, доведеться доплачувати ще 50% ставки (тобто по 100 гривень щомісяця) податку з кожного "найманця", по-друге, потрібно буде зареєструватися в декількох фондах і регулярно звітувати їм. Інший варіант – обрати загальну систему оподаткування. У цьому разі сума податку залежатиме від отриманих заробітків. Щомісяця потрібно буде платити 15% від отриманого чистого прибутку, а також віддавати 32% чистого прибутку до Пенсійного фонду. Ліцензія для пошиття одягу не потрібна. А для пошиття тентів, чохлів, штор та драпіровок щомісячна вартість ліцензії становить 120 гривень (платити їх зобов’язані лише підприємці на загальній системі оподаткування).
Повернутися назад