Після прем’єри «Солодкої Дарусі» за кулісами плакали актори

У Чернівецькому музично-драматичному театрі відбулася довгоочікувана прем’єра драми "Солодка Даруся" за однойменним твором Марії Матіос. Автор драми також була присутня на прем’єрі. "Я відчуваю страшенне хвилювання. Не пригадую, щоби у житті так хвилювалася. Таке враження, що я сама повинна вийти на сцену разом з акторами, – зізналася перед початком драми Марія МАТІОС. – Прем’єра відбувається на Буковині. Це дуже відповідально, адже моя родина та земляки побачать мою душу… Коли я писала твір, серце було напружене від першої до останньої крапки. Інсценізувати драму дозволила Людмилі Скрипці через те, що її сценарій змістовно був найглибший".
Після прем’єри зал стоячи аплодував понад 20 хвилин. У той час, як за кулісами від емоцій плакали актори та працівники театру, у театральних коридорах не розходилися люди. Вони обговорювали побачене, ділилися враженнями.

Марія, художник:
– До прем’єри я не читала твору "Солодка Даруся", а тому зрозуміла зміст вже після антракту. Однак я схвалюю думку режисера показати життя Дарусі у зворотному напрямку. Це дуже гарний хід. Сподобалося, як актори показували свій відчай. А коли офіцер Дідушенко кричав: "Радянська влада дістане всіх і всюди!!!", – я відчувала справжній страх.
Геннадій, підприємець:
– Мені дуже сподобався хід режисера – вся суть твору захована в кінці. Мені подобаються вистави, які змушують думати, до кульмінації дати власне пояснення того, що відбувається. Ми з дружиною не читали твору, а тому із великою напругою чекали другої дії, щоби зрозуміти причину божевілля Дарусі. Також я вперше побачив, як справді грають на дримбі!

Марія, студентка:
– Я вперше бачу виставу, в якій актори так часто ходять у залі. Було таке враження, що навкруги справжні гуцули, справжнє село. Мені подобається, що, окрім трагічних моментів, був і гумор. Дуже сподобався момент, коли сценою бігала Варварка з банкою молока і кричала: "Марійо!!!" Перед прем’єрою я читала "Солодку Дарусю", а тому з першої дії розуміла, що відбувається на сцені.

Микола, студент:
– Було би непогано поміняти місцями дії драми, щоби люди, які не читали твір, відразу зрозуміли усю суть. А загалом, мені сподобалося. Найбільше вразив той факт, що один з головних героїв – Іван Цвичок – реальний персонаж.

Ігор, продавець:
– Про твір "Солодка Даруся" мені розповідала донька. Вона розказала мені зміст драми, і ми вирішили подивитися постановку чернівецького театру. Я ніколи не думав, що так можна сильно зіграти божевільну людину! Донька навіть заплакала у той момент, коли осміяна людьми Даруся з Іваном Цвичком в обіймах стояли під парасолькою