Сейсмічна станція отримала цифровий сейсмограф

– Андрію Миколайовичу, з чого складається сейсмічна станція?
– Це досить складний комплекс, складовими якого є сейсмоприймачі та реєструюча апаратура. Перша і найважливіша складова – це сейсмографи. Саме вони відчувають коливання землі. Тому їх розташовують у заглиблених приміщеннях: у підвалах, шахтах, печерах. Це робиться для того, щоби на ці прилади не впливали місцеві техногенні перешкоди (рух транспорту, будівельні роботи або роботи на виробництвах). Друга частина механізму – це цифровий сейсмограф, який реєструє сигнали, що надходять з сейсмоприймачів. Ось саме цю частину сейсмічної станції нам і поновили. Зовні вона виглядає як звичайний портативний комп’ютер, що має спеціально розроблене програмне забезпечення. На монітор цього комп’ютера постійно виводиться зображення коливань земної поверхні. У разі підземного поштовху спрацьовує сигналізація, і ми починаємо оперативно обробляти отриману інформацію, встановлюючи координати епіцентру землетрусу, його силу. Нова реєструюча апаратура розроблена вітчизняними виробниками. Вона досить таки надійна і чутлива.
– Сейсмограф фіксує лише підземні поштовхи?
– Сейсмограф сприймає всі коливання земної поверхні, як природного, так і техногенного походження. Ми отримуємо хвильову картинку усіх цих подій. За допомогою сейсмічних спостережень можна реєструвати вибухи, зсуви ґрунту і навіть проходження атмосферних фронтів. Наша сейсмічна станція дозволяє реєструвати всі сильні землетруси, що відбуваються на земній кулі. А ось стосовно слабких місцевих землетрусів, то вона фіксує лише поштовхи в радіусі понад 40 кілометрів.
– Чи можливо спрогнозувати землетрус?
– У жодній країні світу, на жаль, проблема прогнозування землетрусів поки що не вирішена. Ведуться певні роботи, але зараз вони перебувають у стадії розробки. Дослідження стосовно прогнозування землетрусів здійснюються і в Україні, але практичних результатів варто очікувати не раніше, ніж через декілька десятиліть. Сучасні методи прогнозування землетрусів базуються на дослідженнях їх провісників, тобто змін у довкіллі, що відбуваються напередодні землетрусів. Територія області може відчувати поштовхи силою 6-7 балів за дванадцятибальною шкалою.
– Чи підготовлені Чернівці до землетрусів такої сили?
– Інфраструктура нашого міста складалася впродовж тривалого періоду. Тому маємо будівлі різних типів, що розташовані на різних геологічних породах. І кожен будинок буде по-різному поводитися у разі можливого землетрусу. Сучасні будинки мають бетонний каркас і є сейсмостійкими. А панельки можуть переносити землетрус силою у 6 балів.
– Наскільки область сестемічно небезпечна?
– Чернівецька область належить до сейсмічно небезпечної території. Епіцентри найсильніших землетрусів, які тут відбуваються, знаходяться у горах Вранча, що у Румунії. Відстань від них до Чернівців близько 300 км. Та ми маємо епіцентри землетрусів і в межах нашої області. Так, найбільший з них – Чернівецький тектонічний розлом, який проходить по південно-західній межі міста. А самі Чернівці розташовані на двох, менш потужних розломах, що перетинаються практично в центрі міста. З активністю цих розломів пов’язані землетруси 1903 та 1950 років. А загалом за останні п’ять років нашою сейсмічною станцією було зареєстровано 114 місцевих землетрусів, але вони досить слабкі. Для того, щоби повністю дослідити сейсмічність області, потрібно як мінімум три сейсмічних станції. У нас є лише одна. Варто було би встановити ще одну станцію в південно-західній частині області. Це особливо цікава територія з гірською місцевістю. Ще одну сейсмічну станцію було би добре розташувати на рівнинній території – у північно-східній частині, приблизно у Кельменецькому районі.
Повернутися назад