До музею Миколайчука освітили дорогу
Івана ЗАГАРІЮ, 40-ого голову Брусницької сільради на Кіцманщині, ми застали у Зеленеві біля робітників, які встановлювали нову огорожу біля сільського клубу.
– Закупили огорожу ще для кількох об’єктів у Брусниці і Кальнівцях – для краєзнавчого музею, дитсадка, стадіону, – пояснює Іван Теофілович.
До сільради належать шість сіл: Брусниця, Зеленів, Чортория, Кальнівці, Діброва й Остра. Найбільш упорядковане перше, адже тут колись розташовувалася контора найбільшого в області колгоспу-мільйонера "Дружба". Усі інші фінансувалися за залишковим принципом. Але згадане господарство давно розпалося. А ті три агроформування, які нині функціонують на території цих сіл, не мають змоги утримувати соціальну сферу.
– Скажімо, у Брусниці ще донедавна дитсадок працював сезонно, – продовжує Іван Загарія. – А відвідувало його 80 дітей. Два роки тому ми садок газифікували, частково відремонтували, витративши понад 100 тисяч гривень. Закупили меблі, проклали новий водопровід. І нині в садку вже є чотири групи дітей, а не три. І працює він постійно.
Зумів сільський голова знайти кошти й для освітлення вулиць у Брусниці, Кальнівцях, Зеленеві і Чорториї. Придбали 100 світильників. Проклали шість ліній, одна з яких проходить і до музею Івана Миколайчука. А ще з ініціативи Загарії було виготовлено і встановлено п’ять добротних автозупинок вартістю понад 4000 гривень кожна: у Кальнівцях, Брусниці і Зеленеві.
З доходів, які дає брусницька дискотека, біля місцевого будинку культури виклали гарну фасадну доріжку. Також купили два тенісних столи.
– Зеленів славиться своїми будівельниками, бляхарями і копачами криниць. А ніхто так не вміє вирощувати овочі, як брусницькі люди, – каже Загарія. – Ще маємо понад 30 підприємців і 13 фермерів, які завжди відгукуються на добродійні акції. Це, зокрема, Віталій Крецький, Орися Шородок, Михайло Козьма. Ми відродили сільський хор, в Зеленеві і Брусниці працюють танцювальні колективи, діє драмгурток.
У сільраді, на відміну від інших, ввели до штату місцевого мешканця Георгія Кмітя, який стежить за придорожніми масивами, прибирає сміття на кладовищах та лісосмугах.
Є й чимало проблем. Наприклад, тут розпочали будівництво лікарської амбулаторії сімейної медицини, яке хотілося б завершити до осені, коли у Брусниці святкуватимуть 450-річчя з часу першої письмової згадки про село. В Острій в аварійному стані клуб. У Діброві до школи треба провести водопостачання, а в Кальнівцях потрібно побудувати нове приміщення для фельдшерсько-акушерського пункту.
– Щоби з цим упоратися, потрібно знаходити додаткові джерела власних надходжень, які ми й так перевиконуємо – вони становлять майже півмільйона гривень, – ділиться Іван Теофілович. – А ще 413 тисяч – державні субвенції.
Попри зайнятість, сільський голова не забуває про свій попередній фах історика. У нього в кабінеті є сотні матеріалів про видатних земляків, учасників Першої світової війни. Наприклад, Загарія зібрав цікаві документи із життя засновника українського театру в Чернівцях Сидора Терлецького, депутата австрійського парламенту Олекси Левицького. А ще він частий гість трьох музеїв, які функціонують на території сільради.
– Закупили огорожу ще для кількох об’єктів у Брусниці і Кальнівцях – для краєзнавчого музею, дитсадка, стадіону, – пояснює Іван Теофілович.
До сільради належать шість сіл: Брусниця, Зеленів, Чортория, Кальнівці, Діброва й Остра. Найбільш упорядковане перше, адже тут колись розташовувалася контора найбільшого в області колгоспу-мільйонера "Дружба". Усі інші фінансувалися за залишковим принципом. Але згадане господарство давно розпалося. А ті три агроформування, які нині функціонують на території цих сіл, не мають змоги утримувати соціальну сферу.
– Скажімо, у Брусниці ще донедавна дитсадок працював сезонно, – продовжує Іван Загарія. – А відвідувало його 80 дітей. Два роки тому ми садок газифікували, частково відремонтували, витративши понад 100 тисяч гривень. Закупили меблі, проклали новий водопровід. І нині в садку вже є чотири групи дітей, а не три. І працює він постійно.
Зумів сільський голова знайти кошти й для освітлення вулиць у Брусниці, Кальнівцях, Зеленеві і Чорториї. Придбали 100 світильників. Проклали шість ліній, одна з яких проходить і до музею Івана Миколайчука. А ще з ініціативи Загарії було виготовлено і встановлено п’ять добротних автозупинок вартістю понад 4000 гривень кожна: у Кальнівцях, Брусниці і Зеленеві.
З доходів, які дає брусницька дискотека, біля місцевого будинку культури виклали гарну фасадну доріжку. Також купили два тенісних столи.
– Зеленів славиться своїми будівельниками, бляхарями і копачами криниць. А ніхто так не вміє вирощувати овочі, як брусницькі люди, – каже Загарія. – Ще маємо понад 30 підприємців і 13 фермерів, які завжди відгукуються на добродійні акції. Це, зокрема, Віталій Крецький, Орися Шородок, Михайло Козьма. Ми відродили сільський хор, в Зеленеві і Брусниці працюють танцювальні колективи, діє драмгурток.
У сільраді, на відміну від інших, ввели до штату місцевого мешканця Георгія Кмітя, який стежить за придорожніми масивами, прибирає сміття на кладовищах та лісосмугах.
Є й чимало проблем. Наприклад, тут розпочали будівництво лікарської амбулаторії сімейної медицини, яке хотілося б завершити до осені, коли у Брусниці святкуватимуть 450-річчя з часу першої письмової згадки про село. В Острій в аварійному стані клуб. У Діброві до школи треба провести водопостачання, а в Кальнівцях потрібно побудувати нове приміщення для фельдшерсько-акушерського пункту.
– Щоби з цим упоратися, потрібно знаходити додаткові джерела власних надходжень, які ми й так перевиконуємо – вони становлять майже півмільйона гривень, – ділиться Іван Теофілович. – А ще 413 тисяч – державні субвенції.
Попри зайнятість, сільський голова не забуває про свій попередній фах історика. У нього в кабінеті є сотні матеріалів про видатних земляків, учасників Першої світової війни. Наприклад, Загарія зібрав цікаві документи із життя засновника українського театру в Чернівцях Сидора Терлецького, депутата австрійського парламенту Олекси Левицького. А ще він частий гість трьох музеїв, які функціонують на території сільради.
Повернутися назад