DataLife Engine > --- > Мати цілувала руки масажистці

Мати цілувала руки масажистці

Прикро те, що багатьом можна лише полегшити страждання, але не вилікувати. Проте іноді дива трапляються, вдається допомогти дітям, які перебували у справді важкому стані. Так, Олена Євгенівна змогла поставити на ноги хлопчика, який потрапив в автомобільну аварію і не міг після цього ходити.
– Йому було дуже боляче під час масажу, – згадує Олена Євгенівна. – Але він терпів. І помалу почав ходити. Зараз вже вищий за мене.
А якось у лікарні просто у всіх на очах до пані Олени підбігла мати хворого хлопчика – її пацієнта – і почала цілувати руки.
– Мені було дуже ніяково, – зізнається пані Олена. – А жінка сказала, що їй не соромно цілувати мої руки, бо вони зробили стільки добра іншим. Коли зі сльозами вдячності на очах приходять колишні клієнти, для мене немає кращого подарунка!
Загалом, як відзначає пані Олена, щороку стає дедалі більше хворих діток.
– Раніше дитина у 10 років з виразкою шлунка – це була велика рідкість, – розповідає вона. – А зараз у нас, певне, немає цілком здорової людини.
Професія масажиста – дуже нелегка. За день в Олени Євгенівни буває до 15 пацієнтів. Масаж дитині займає півгодини, дорослому – годину. Увесь цей час доводиться стояти зі схиленою головою та зігнутою спиною, не кажучи вже про руки, які постійно працюють. Увечері болить, усе тіло, і тепер масаж потрібен уже самій Олені Євгенівні. Тут її виручають колеги та чоловік, який теж знає таємниці масажу.
На руках в Олени Євгенівни немає жодних прикрас, нігті коротко обрізані – цього вимагає професія.
– Іноді хочеться відростити нігті, зробити модний манікюр, – зізнається жінка. – Але навіть якщо до якогось свята це вдається, то потім все це обрізаю. Доводиться знімати і прикраси, в тому числі й обручку.
За словами пані Олени, не всі масажистки так відповідально ставляться до роботи. Принаймні, позбутися манікюру багато хто не готовий. Але її вибір однозначний: спочатку – справа, потім – особисте.
Хоч і важко, свою професію Олена Минзак змінювати не хоче.
– Масаж – це справа, в якій я знайшла себе, – каже пані Олена. – Тому залишати її не хочу. А щодо труднощів – то де їх немає? Я стала масажистом, щоби полегшувати страждання хворих діток. І вже заради цього варто жити.



Повернутися назад