Визволяв Софію Ротару з ліфта

Дмитро Григорович щиро і на совість працює у своїй службі з 1972 року (з перших років заснування).
– Не кожному доводиться визволяти зірку з ліфта. Як Софія Михайлівна, дуже налякалася?
– 1974 року Софія Ротару жила на вулиці Щорса, 12 (тепер – Шептицького). Поверталася з дитиною із сумками – приїхала, напевно, з поїздки. Ми її звільняли. Вона гарно подякувала, посміхнулася. Зберігала спокій, і хлопчик не плакав. Напрочуд щира, приємна людина.
– "Дякую" чуєте від звільнених пасажирів часто?
– Є такі, що подякують, а є такі, що сваряться, бо людина застрягла, панікує. П’яні можуть і погрожувати. Ми їх заспокоюємо – ніколи не було інцидентів.
Два роки тому ми виїхали на виклик за декілька хвилин до Нового року: на Комарова гості застрягли у ліфті – з тортом, шампанським. Ми їх визволили рівно за чотири хвилини до бою курантів. Як вони дякували! Хотіли тут же відкоркувати шампанське. "Ні, ми на роботі", – відмовилися ми.
– А хто більше панікує, і чи всі панікують?
– Жінки, особливо, коли застрягають самі. Темно, страшно. Кричать: "Що за неподобство, ліфт погано працює!" Але ж ліфт працює нормально, а вимкнули світло – і вона застрягла. Дуже кричать маленькі діти, хоча їм без супроводу дорослих забороняється користуватися ліфтом.
Якось з Червоноармійської нам зателефонували: "Приїжджайте швидше, застрягли діти!" Ми приїжджаємо, а у кабіні …пес і двоє цуценят. Собака насправді була у паніці – вила так, що увесь будинок чув.
Буває, що застрягають чоловіки напідпитку, нерідко – вже й літнього віку, ми приїжджаємо, а вони у кабіні розклалися – п’ють, закушують і почуваються щасливими.
– Є такі, що й з ліфта виходити не хочуть?
– Парочки. Хлопець з дівчиною, і не кричать. Буває, що сидять там по три-чотири години. Уже мешканці телефонують – ми приходимо, а парочка собі кнопочку сірничком застопорила, і сидять собі там…
– Поясніть, чому люди втрачають людську подобу, заходячи до ліфта, – я про специфічний запах і калюжі на підлозі?
– Через те, що у нас дуже мало туалетів у місті. Знайдіть, наприклад, туалет на бульварі Героїв Сталінграда. Якщо несила терпіти – заходять, натискають на кнопку, вийшов і пішов…
То проблема велика – лише кодовий замок захищає під’їзд. Також молодь спалює кнопки – було, що за вечір спалили їх у 10-ти під’їздах. А часом підпалюють ліфт – так було нещодавно на вулиці Ентузіастів, 6.
– Якби у вас була можливість звернутися до пасажирів…
Попросив би ставитися культурніше до ліфтів. Навіщо його палити, ламати, розбивати? Приїжджаєш, щоби звільнити людину, а вона так гамселить ногами по ліфту… Ліфт же ж не винен…