Літака у своїй майстерні складає мешканець Садгори

"Я складатиму літак з усіма наслідками, які з цього витікають", – попередив перед весіллям свою дружину чернівчанин Леонід Ковальчук. Сьогодні чоловік у невеликій майстерні в Садгорі завершує складання вже третього справжнього літака. А днями він отримав посвідчення і працюватиме приватним пілотом в одного з чернівецьких бізнесменів.
– Це буде точна копія першого у світі спеціального спортивного літака англійського конструктора Джефрі де Гевіленда, – пояснює Леонід, погладжуючи дерев’яний фюзеляж.
– Я обрав саме цю модель 1925 року, бо крила у неї мають здатність складатися, наче в метелика. Так літак зручніше зберігати. На вісімдесят відсотків він уже готовий, наступного року планую закінчити літак-біплан. Розмах його крил становить 9,3 метра, вага – 700 кілограмів. Двигун у нього буде від автомобіля "Хонда", а корпус – з дерева.
– Скільки він коштуватиме?
– Я не збираюся його продавати. Хочу перебувати в гармонії з собою і літати. Цей літак матиме не просто технічну цінність, а й історичну. Такі літаки, точні копії відомих моделей, називаються репліками. Оскільки я його три роки вже роблю і він буде ексклюзивним, то для мене він просто безцінний.
Найдешевший літак коштує 28 тисяч доларів
– Звідки у вас таке захоплення?
– Авіамоделюванням займався змалку. Вступити до авіаційного училища не зміг через незначні проблеми зі здоров’ям, але виношував мрію стати пілотом. І на 41-му році життя ця мрія здійснилася. Самостійний виліт у мене відбувся 2000 року, сьомого квітня. Дата, яка назавжди увійшла в моє життя. Я сам, без інструктора, піднявся у небо на літаку, який зробив власноручно. Спочатку спрацьовував інстинкт самозбереження, але це дуже швидко минуло, і настало відчуття щастя.
– Тепер часто літаєте?
– У неділю, наприклад, літав. У нас є громадська організація "Аероклуб "Крила Буковини". Колишнє військове летовище в Лужанах – це наша альма-матер. Усі конструктори-аматори з Чернівців там випробовують свої конструкції. Нещодавно я закінчив курси Міжнародного центру підготовки в Києві й став приватним пілотом легких літаків. Вартість години навчання – 130 умовних одиниць, а налітати з інструктором треба щонайменше 40 годин. Якщо ви адекватно складаєте іспит, проходите медичну комісію (вона трохи більш прискіплива, ніж для водіїв), то отримуєте ліцензію приватного пілота. У Чернівцях уже є п’ятеро таких приватних пілотів.
– Як транспортний засіб такі спортивні літаки можна використовувати?
– Так, сьогодні в Україні налічується вже 3500 приватних літаків. Скажімо, мер Трускавця має свій приватний восьмимісний гелікоптер. У Косові в одного з бізнесменів є близько десятка літаків. Олександр Зінченко прилітає до нас на гелікоптері, ми його часто в повітрі бачимо. У небі тут у нас вже потрохи тісно стає. Спортивні літаки в Україні виробляються уже трьома авіаційними фірмами. Найдешевший двомісний літак коштує приблизно 28 тисяч доларів. До речі, власний літак з бортовими номерами придбав і один з чернівецьких бізнесменів. Він часто у справах буває в Києві та інших регіонах. Планую працювати у нього приватним пілотом. У Лужанах є бетонована смуга, яка підходить для приватних літаків, а в Києві – ціла мережа аеродромів. Це дуже зручний транспорт. Скажімо, долетіти до Києва можна за три години, і пальне для цього коштуватиме дешевше, ніж коли їхати машиною.
– А чи безпечні такі літаки?
– Усі сучасні спортивні літаки оснащені балістичними рятівними системами. Якщо закінчується бензин чи щось з літаком стається в повітрі, ніхто з літака не вискакує. Просто спрацьовує рятівна система, і літак разом з людьми на одному парашуті плавно опускається на землю.
На повітряних зміях теж можна літати
– Окрім літаків, ви ще й будуєте повітряні змії…
– 2000 року почав займатися зміями, коли ми зіштовхнулися з проблемою, що авіамодельних двигунів просто не стало. Я вже 24 роки працюю керівником авіамодельного гуртка Садгірського Будинку творчості дітей та юнацтва і постійно шукаю нові форми виховання школярів. Тепер вчу дітей робити зміїв з поліетилену, кольорового скотчу і дерев’яних планок. Кайтинг (так називається захоплення повітряними зміями) тепер у світі надзвичайно популярний, має багато різновидів. Скажімо, на деяких моделях люди вже майже літають. За кордоном такі повітряні змії виготовляє промисловість. Вартість деяких екземплярів доходить до 500 доларів. В Україні кайти, схожі на невеликий параплан, робить фірма "Аерос". За вітру достатньої сили на них можна виконувати стрибки метрів на 15-20. Організовуються традиційні фестивалі повітряних зміїв в Одесі, Скадовську, Києві.
– А як правильно запускати змія?
– Стати проти вітру, розтягнути линву, правильно визначити силу вітру і вагу моделі. Чим сильніший вітер – тим довшим повинен бути хвіст.
– Можете дати пораду, як самотужки зробити літаючого змія?
– Самому це зробити майже неможливо, потрібні певні навики. За дві години заняття у гуртку найпростішого міні-змія дитина може виготовити. Загалом змусити літати можна площину будь-якої форми, головне – відчути, знайти ту точку, до якої слід кріпити линву. І я дуже люблю спостерігати за дітьми, які зробили свого першого повітряного змія і він знявся у повітря. Дивлюся в їхні очі, й мені здається, що це і є момент істини.