Чернівецький фельдшер врятував на морі москвичку
– Напишіть про мого друга Олександра Майкана, котрий врятував життя жінці, – звернувся до редакції лікар-кардіоревматолог Чернівецької станції швидкої медичної допомоги Аурел ЛУК’ЯН. – Ми разом відпочивали у Криму в лікувальному центрі "Феміда". 30 червня Олександр став свідком того, як з моря витягли бездиханне тіло жінки. Тільки завдяки його кваліфікованим діям (а він десятки років пропрацював фельдшером-ревматологом на нашій станції), її вдалося врятувати.
Ми зустрілися з лікарем-рятівником і почули його розповідь про цю подію.
Всі вирішили,
що допомогти жінці
вже неможливо
– Я тільки-но викупався і вийшов на берег, як бачу: двоє чоловіків виносять із води жінку, – розповідає Олександр МАЙКАН. – Вона була вже синя і не подавала жодних ознак життя: не дихала, і пульс не промацувався. Збіглися відпочивальники – всі подумали, що жінка вже мертва. Мені дуже захотілося повернути її до життя. Адже я робив це тисячі разів, працюючи в реанімаційній бригаді на станції швидкої медичної допомоги. Пригадав, як потрібно діяти. Мені допомагали двоє чоловіків, котрі витягли потерпілу з води. Ми почали робити штучне дихання і масаж серця. Скільки часу минуло – не знаю, бо на годинник не дивився. Може, хвилин п’ятнадцять, може, півгодини. Все відбувалося, наче уві сні. Я молив Бога лише про одне: щоби жінка почала дихати. І коли вона нарешті закашляла і з горла хлюпнула вода, я перехрестився. Коли приїхала "швидка", потерпіла майже прийшла до тями і навіть могла говорити. Лікар сказав, що ми діяли дуже професійно і якби не наша допомога, все могло би закінчитися трагічно. А всі відпочивальники з того часу почали шанобливо вітатися зі мною. Наступного дня жінка втекла з лікарні, відшукала мене, щоби подякувати. Відтоді вона навідувалася щодня. А коли від’їжджав, пішла проводжати мене на вокзал. Ми обмінялися адресами і номерами телефонів. Вона запросила мене з сім’єю до себе в гості.
Жінку, котру повернув до життя чернівецький лікар, звуть Адель Михайлівна Павлова. Вона приїхала відпочивати до Криму із Москви. Їй – 72 роки. Свого рятувальника з Чернівців вона вважає повноправним членом своєї родини.
Власне здоров’я лікар підірвав у Чорнобилі
Коли ми почали цікавитися біографією лікаря-рятівника, дізналися ще про деякі важливі та навіть героїчні віхи його життя.
Народився Олександр Майкан у багатодітній родині. П’ятьох дітей мама виховувала сама.
– Вона вчила нас бути добрими і допомагати іншим, – розповів Олександр Петрович. – І дуже хотіла, щоби ми вчилися і здобули якусь професію. Коли я закінчив медучилище, мама так раділа!
Майже 30 років Олександр Майкан працював на станції швидкої медичної допомоги. Коли ж сталася Чорнобильська аварія, він у перші ж дні поїхав у зону в складі бригади "швидкої". Можливо, це стало однією з причин того, що згодом чоловік тяжко захворів і став інвалідом ІІ групи. Зараз Олександр Петрович почувається краще. Його підтримує сім’я – дружина Ліда і син Володимир.
Ми зустрілися з лікарем-рятівником і почули його розповідь про цю подію.
Всі вирішили,
що допомогти жінці
вже неможливо
– Я тільки-но викупався і вийшов на берег, як бачу: двоє чоловіків виносять із води жінку, – розповідає Олександр МАЙКАН. – Вона була вже синя і не подавала жодних ознак життя: не дихала, і пульс не промацувався. Збіглися відпочивальники – всі подумали, що жінка вже мертва. Мені дуже захотілося повернути її до життя. Адже я робив це тисячі разів, працюючи в реанімаційній бригаді на станції швидкої медичної допомоги. Пригадав, як потрібно діяти. Мені допомагали двоє чоловіків, котрі витягли потерпілу з води. Ми почали робити штучне дихання і масаж серця. Скільки часу минуло – не знаю, бо на годинник не дивився. Може, хвилин п’ятнадцять, може, півгодини. Все відбувалося, наче уві сні. Я молив Бога лише про одне: щоби жінка почала дихати. І коли вона нарешті закашляла і з горла хлюпнула вода, я перехрестився. Коли приїхала "швидка", потерпіла майже прийшла до тями і навіть могла говорити. Лікар сказав, що ми діяли дуже професійно і якби не наша допомога, все могло би закінчитися трагічно. А всі відпочивальники з того часу почали шанобливо вітатися зі мною. Наступного дня жінка втекла з лікарні, відшукала мене, щоби подякувати. Відтоді вона навідувалася щодня. А коли від’їжджав, пішла проводжати мене на вокзал. Ми обмінялися адресами і номерами телефонів. Вона запросила мене з сім’єю до себе в гості.
Жінку, котру повернув до життя чернівецький лікар, звуть Адель Михайлівна Павлова. Вона приїхала відпочивати до Криму із Москви. Їй – 72 роки. Свого рятувальника з Чернівців вона вважає повноправним членом своєї родини.
Власне здоров’я лікар підірвав у Чорнобилі
Коли ми почали цікавитися біографією лікаря-рятівника, дізналися ще про деякі важливі та навіть героїчні віхи його життя.
Народився Олександр Майкан у багатодітній родині. П’ятьох дітей мама виховувала сама.
– Вона вчила нас бути добрими і допомагати іншим, – розповів Олександр Петрович. – І дуже хотіла, щоби ми вчилися і здобули якусь професію. Коли я закінчив медучилище, мама так раділа!
Майже 30 років Олександр Майкан працював на станції швидкої медичної допомоги. Коли ж сталася Чорнобильська аварія, він у перші ж дні поїхав у зону в складі бригади "швидкої". Можливо, це стало однією з причин того, що згодом чоловік тяжко захворів і став інвалідом ІІ групи. Зараз Олександр Петрович почувається краще. Його підтримує сім’я – дружина Ліда і син Володимир.
Повернутися назад