«Міс Буковина» не цурається мити посуд

"Міс Кіцмань-2006", "Міс Буковина-2006", учасниця нещодавнього конкурсу "Міс Україна-2006" учениця 10 класу Кіцманського навчально-виховного комплексу Тетяна Катапська насправді по-підлітковому стримана і сором’язлива дівчина. Про успіхи у модельних конкурсах, захоплення та навчання ми розмовляємо з Тетяною та її батьком Володимиром.
– Таню, розкажи трохи про своє дитинство.
– Зростала звичайною кіцманською дівчиною. Ще зовсім маленькою пішла в ясельну групу навчально-виховного комплексу. Зараз, уже в рамках гімназійного курсу, здобуваю там освіту. Одне слово, нічого особливого. Хіба що якийсь час серйозно захоплювалася декоративним в’язанням.
– А як тобі дається навчання?
– Нормально. У сьомому класі трохи було запустила математику. Та за наполяганням нашого вчителя Василя Апостолюка взялася за неї серйозно і навіть захищала честь нашого закладу на районній олімпіаді. Відтоді математика та інформатика – мої улюблені предмети.
– Як ти потрапила у модельну сферу?
– Було це наприкінці минулого року. До нашого класу зайшли організатори міського конкурсу "Міс Кіцмань" і запропонували мені та ще двом дівчатам узяти в ньому участь. Я порадилася з батьками і дала згоду. Змагалися дев’ятеро дівчат. В останньому виході я прочитала вірш молодої кіцманчанки Нелі Пігуляк "Матері". І саме цей виступ схилив журі на мою користь. За перше місце мене нагородили короною і магнітофоном. Що й казати, було приємно. Хоча, зізнаюся, дехто з ровесниць недобре заздрив. Та я на це не зважала.
Володимир: – Доти Таня була типовим тинейджером – топик, джинси, мобілка в кишені. Ми з дружиною вирішили: хай спробує себе в чомусь новому.
– Невже нічого не змінилося?
Володимир: – Це частково сталося вже після обласного конкурсу. Він відбувся 8 жовтня минулого року в Чернівцях. Надворі осінь, холодно, а дівчата в самих купальниках. Ми хвилювалися за здоров’я Тані. Та, на щастя, все минулося. Після того, як доньку визнали "Міс Буковина-2006", вона стала відповідальнішою, впевненішою у собі. Почала відвідувати модельний центр "Ольга".
– Чого вас там вчать, Таню?
– Передусім вмінню відповідно ходити. А також основ акторського мистецтва, стилю та іміджу, етики та естетики, модельного бізнесу. Дуже багато дало мені навчання в центрі, за що я дякую викладачам Олесі Биченко та її доньці Інзі.
– І ось всеукраїнський фінал...
– Готуватися до нього я почала за місяць до дійства, причому два тижні у Пущі-Озерній, де й відбувався сам конкурс. Програма була насиченою. Крім самої підготовки, ми здійснили екскурсію Києвом, дали благодійний концерт у дитячому будинку.
– Зазвичай конкурс краси – це підсиджування, вчинення якихось капостей суперницям. Все-таки учасниць 26, а переможниця лише одна.
– Нічого подібного там не було. Навпаки, з перших же днів я, наймолодша учасниця конкурсу, відчула атмосферу здруженості, доброзичливості.
– Тобі, на жаль, не вдалося потрапити в число 12-ти фіналісток. Що ти тоді відчула?
– Легке розчарування і досаду, бо не почувалася слабшою за інших. Але як побачила, що відсіяли представниць таких великих центрів, як Донецьк, Київ, дещо заспокоїлася.
– Конкурс позаду. Ти плануєш продовжувати займатися модельною справою?
– Ні. Це, мабуть, буде моїм хобі. Буду час від часу брати участь у демонстраціях нових зразків одягу. А вчитися збираюся на правознавця. Як батько.
– У тебе є улюблені заняття?
– Часто сиджу за комп’ютером. Займаюся їздою на гірському велосипеді. Але й хатніх справ не цураюся. Попрацювати на городі, помити посуд, прибрати – будь ласка.
– Твої улюблені письменники, актори чи співаки?
– Анджеліна Джолі і Бред Пітт. А література – у межах шкільної програми.
– Чого мрієш досягти у житті?
– Щодо роботи, то працювати за здобутою освітою, любити свою професію і отримувати пристойну зарплату. А в особистому житті – зустріти кохану людину, мати
гарну сім’ю.