Повій стає більше, клієнтів також

– Родом я з Хотинського району, маю двох дітей – семи і дев’яти років. Опікується ними моя мама, бо мій чоловік як поїхав у Росію на заробітки, то вже третій рік не відгукується, – розповідає 31-річна Оксана М., яка "працює" поблизу залізничного вокзалу. – А жити якось треба, маминої пенсії не вистачає. Тому й пішла на "стометрівку". Першого ж вечора мене ледь не побили конкурентки, але після того, як пообіцяла платити бригадирці, минулося.
Спершу було неприємно, однак невдовзі звикла. Обслуговую клієнтів то в квартирі, яку винаймаємо разом з подругою, то в машинах. А одного разу навіть у тракторі – тракторист за "любов" заплатив 50 баксів, бо я сказала, що він найсексуальніший чоловік з тих, яких знала. Брехала, звичайно, але зате стільки заробила за півгодини! Буває, що доводиться "знімати" клієнтів на залізничному вокзалі, в тамтешньому ресторані. Їде він, приміром, до Львова, і я з ним. Платить за дорогу, харчі і любощі. А звідти знайомлюся з іншим любителем "кохання", який прямує до Чернівців.
Додому навідуюся раз на місяць чи два. І маю в кишені дві-три тисячі гривень. Мамі кажу, що працюю телефоністкою.
– Останнім часом спостерігаємо тенденцію до збільшення кількості повій, – розповідає Олександр Раренко, начальник відділу боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми, УМВС області. – 2006 року до Кримінального кодексу України внесено зміни, які відмінили кримінальну відповідальність за систематичне заняття проституцією. Якщо раніше це хоч трохи стримувало жінок від заняття цією діяльністю, то на штрафи вони практично не реагують.
Переважно повії – з неблагополучних сімей, колишні вихованки інтернатів. Серед них достатньо і зрілих жінок, і неповнолітніх. Тілом торгують і 15-річні, і 40-річні. Залежно від зовнішності, відрізняються розцінки на їхні послуги. Так, за "кохання", куплене на вулиці, клієнти платять 50-300 гривень.
Є серед жриць кохання і студентки, які таким чином заробляють "на сесію". Бувають випадки, коли студентка має коло знайомих, яких обслуговує за певну винагороду.
Правоохоронці не можуть сказати, скільки повій хворіють венеричними захворюваннями. Це – лікарська таємниця, міліції ні лікарі, ні самі повії таких даних не повідомляють. Однак, як пояснюють на допитах самі повії, десь до 70% з них користуються засобами контрацепції. Минулого року засудили повію, яка, знаючи, що інфікована ВІЛ, обслуговувала клієнтів.
Окрема категорія – це повії, які працюють зі "своєю" клієнтурою. Вони на вулиці не стоять. Мають певне коло клієнтів, яких і обслуговують. Послуги таких вартують від 100 доларів і вище. Часто – це самотні чи розлучені жінки, які пояснюють, що штовхає їх на такий крок матеріальна скрута.
Стосовно ж місць концентрації вуличних повій у Чернівцях, за словами правоохоронців, з’являються вони переважно в місцях, де багато розважальних закладів. Найбільше їх – на Театральній площі, в районі залізничного вокзалу, "Кварцу", вулиць Ентузіастів та Головної.

До теми
ПОКАРАННЯ ЗА ПРОСТИТУЦІЮ – ШТРАФ ВІД 85 ДО 255 ГРИВЕНЬ
Стаття 181-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – заняття проституцією – передбачає попередження або накладення штрафу від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, – тягнуть за собою накладення штрафу від восьми до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Довідка
Презервативами користуються лише 66%
Згідно з даними опитування Українського інституту соціальних досліджень, працювати в секс-бізнесі подобається лише 20% повій. При цьому 73% з них вибрали цю роботу, щоб "не працювати за копійки"; 61% сподівається заробити грошей і покинути це заняття; 27% працюють у секс-бізнесі вимушено. Лише 66% опитаних жінок користуються презервативами.

Статистика
На повій наклали понад 500 штрафів
На міліцейському обліку в області перебуває 178 повій. На них з початку року склали 565 адміністративних протоколів. Співробітники ВБЗПТЛ УМВС викрили 12 злочинів, пов’язаних із сутенерством, та п’ять злочинів, пов’язаних із звідництвом.

За кордоном
У Європі повії працюють легально, а карають клієнтів
- У Нідерландах і Німеччині проституція легалізована.
- У Німеччині 1 січня 2002 року проституцію визнано сферою трудової діяльності. Закон пропонує зайнятим у цій сфері чоловікам і жінкам укладати трудові договори, що надають право на соціальне страхування, допомогу з безробіття, безкоштовну перекваліфікацію.
- У Греції проституцію також легалізовано, але запроваджено обов’язкову реєстрацію і регулярні медичні обстеження.
- У Швеції, Великобританії та Ірландії діє закон про криміналізацію клієнта. Це значить, що злочином є не діяльність повії, а покупка клієнтом її сексуальних послуг.

З історії
За Австрії повіям видавали ліцензії і називали їх "пані"
13 вересня 1793 року окружне управління видало наказ, згідно з яким суд громади Чернівців повинен був визначити походження двох повій, котрі сиділи під арештом. Після цього їх слід було провести містом, шмагаючи канчуками, і відправити за межі краю.
Та в подальшому до проституції почали ставитися терпиміше.
У готелі "Чорний орел", де тепер розташований торгово-економічний інститут, за п’ять тисяч леїв можна було жити з повією майже місяць.
Найдорожчі повії приймали своїх клієнтів у дорогих апартаментах розкішного готелю "Брістоль", де зараз розміщується гуртожиток медуніверситету.
1905 року австрійська влада видала спеціальний циркуляр №3/58, який давав право повіям отримувати спеціальну ліцензію на своє ремесло. До них висувалися умови: жінки повинні були бути не старшими 25 років, привабливими і стрункими; мати медичну довідку та санітарну книжку; щомісяця проходити медичну комісію; платити щомісячний податок – 12 відсотків від отриманого прибутку.
Повія, котра забирала клієнта з чужої території, платила великий штраф.
Серед архівних документів крайового суду збереглося чимало цікавих матеріалів, які виявив працівник Чернівецького обласного архіву Степан Карачко. Скажімо, одружений 41-річний штабний офіцер австрійської армії порушив судову справу 16 вересня 1911 року проти повії Марії. У своїй заяві позивач пише: "1 червня цього року я прийшов на квартиру до повії Марії, яка має ліцензію і мешкає на вул. Св. Трійці №8. Я, як завжди, платив наперед 20 крон. Тільки ми роздягнулися і почали займатися любощами, як у двері хтось почав лупити кулаком і лаятись: "Відкрий, курво, бо я вже прийшов". Ми піднялись з ліжка, вдягнулись. Марія відчинила двері, у кімнату увірвався знайомий мені пан Семен, і я пішов геть. Але, шановний суддя, хіба я міг подарувати Марії 20 крон, не отримавши ніякого задоволення? Через дві години я повернувся, але Марія заявила, що я повинен платити наперед знову 20 крон. Скажіть, чи це справедливо?" Розглянувши заяву офіцера Д., суд виніс таке рішення: "Позбавити п. Марію ліцензії на два роки, оштрафувати на 50 крон, а також надати офіцерові безкоштовно інтимні послуги впродовж двох діб за його бажанням".
Ще одна кумедна судова справа датована 18 травня 1914 року. У ролі позивача виступив офіцер Роман Сорока. У своїй заяві він скаржиться на повію Зосю: "16 березня 1914 року я прийшов до повії Зосі Ф., котра має ліцензію і добре перевірена. Як завжди, я приніс пляшку горілки та смажену курку. Ми сіли повечеряти, а потім почали займатися коханням до безтями. Але повія захотіла, щоб я був коником, і вилізла на мене зверху. Спочатку все було добре, проте вона почала підскакувати і кричати: "Вйо, мій конику, поїдемо до Букарешту". Тієї миті у моєму дітородному органові щось хряснуло, і мені стало дуже недобре. Наступного дня я пішов до військового лікаря, який заявив, що мені потрібна операція, на що необхідні кошти. Тому прошу шановний суд зобов’язати повію заплатити 50% від вартості операції". Згідно з рішенням суду, пані Зося не тільки повинна була сплатити половину вартості операції офіцерові, а й на рік була позбавлена ліцензії.